ще кілька слів про дебільний серіал “герої”…
замість преамбули: 
так, я додивився всі серії…
і мені ні трохи не соромно, бо цікаво було, чи все-таки перестануть персонажі тупити і поводитися, ніби дошкільнята-клоуни в пісочниці…
тупизна персонажів навіть не дивує, абсурдність “героїв” — це щось надзвичайне!.. 
ось, наприклад, передостання серія третього сезону, коли розповідають про те, що мамаша-петреллі хотіла отруїти папашу-петреллі — головного “негідника” і “злодія” серіалу!.. бо папаша-петреллі вирішив для своїх цілей позбутися старшого синулю…
такий собі професор моріарті, доктор зло…
для того, щоб він не здогадався, не прочитав її думок, що вона задумала “коханого чоловіка” отруїти — мамаша-петреллі привела до хати “гаїтянина”, який блокує усі неймовірні властивості і вміє стирати спогади…
вона папашу траванула, той майже зкопитився, але тут раптом прийшов натан петреллі, заради якого ця “темна справа” і задумувалася, і побачив татуся на підлозі, подзвонив у швидку, татуся забрали, врятували, заховали, всіх надурили….
нащо, питається?!!!
чому така тупизна з боку мамаші-петреллі?
взяла би вона і прикатрупила папашу-петреллі, а “гаїтянин” стер би спогади синулі натанчика….
підсумую: увесь цей дебілізм з фентезі (“борат”: такой дібі-і-ілізм (і це тре ще руками показувати)) потрібно було прибрати зі серіалу “герої” і тільки тоді “оце” трохи “потягне” на сучасну “санта-барбару”…
1. чому герої називаються “героями”, якщо більшість з них повні закомплексовані дебіли?
2. чому герої чинять по-тупому: адже якщо людина починає відчувати в собі якусь силу — вона не божеволіє і не намагається її позбутися!
3. чому всі носяться з ідеєю врятувати світ, адже ніякої потреби в цьому немає? потреба виникає тільки згодом…
4. чому деякі “герої” мають типові проблеми з психікою: роздвоєння особистості, галюцинації, нав’язливі ідеї?
5. чому між серіями немає гармонії та послідовності?
