я водяной, я водяной… :)

2009 | 09 Лют

дитинство згадалося…
:)

теги: | категорія: музика | 2 - коментарів
  2. annaK
    лютого 11, 2009 on 18:46 <<цитувати кавалок тексту!>>

    книжку читаю на цю саму тему. там чувак один (інтелектуал, психіатр і все таке) самоусвідомлює себе після смерті. оце ж бо знаходиться він в “так би мовити” зеленій кімнаті – цей термін потім ввійшов в літературу. “так би мовити” там майже все…. поняття часу, матеріального, – але про це пізніше. розділ другий закінчується тим, що герой в стані абсолютного відчаю – він сам й потребує хоч би когось, хто б пояснив йому що є навкруки, де він, які тепер правила гри-існування. він не розуміє, що є реальність, а щоє фантазія, але усвідомив, що в попередньому “справжньому” житті таж реальність сприймалась тільки через призму й зміст людського соціуму, через спілкуваня з собі подібними. остання фраза розділу :” сам по собі без нікого вічність я зійду з розуму.
    без інших human beings , нема значення як відміних від мене, я загублений. and terrified. боже, хай тут буде хто-небудь, хоч хто-небудь…”

    …….huh… про що це я ..?
    а!.. “я водяной, я водяной.. поговорил бы кто со мной, а то мои подружки, пиявки и люгушки – фу , какая гадость.. а ну ее в болото!” :) )))))))))))))))))))))))))

Підтвердіть, що Ви не бот і не комуняка — натисніть на тризуб!

bigmir)net TOP 100
индекс цитирования