чи існують домовики-лісовики-водяники з точки зору психіки?
:’(
знову мене на філософію тягне…
з одного боку — різноманітні “видіння домовиків” пов’язані з душевним станом людини, тобто якщо я принципово не вірю в різних домовиків-лісовиків-водяників — то і ніколи їх не побачу, а якщо вірю — то рано чи пізно “щось таке” мені привидиться (тобто буде думати, що побачив)…
з іншого боку — можливо психологічний стан людини дозволяє їй бачити те, що не бачать інші люди, адже якщо переважна (майже абсолютна) більшість людей не бачить рухи повітря, то це не означає, що повітря не рухається…
людина доти, доки не дізнається, що повітря — це не пустота, а така ж матерія, як і земля, дерева, каміння — у це не вірить, і над цим не думає; сама психіка людини робить повітря невидимим…
інший приклад — гіпноз!..
є наївні люди, які вважають, що не піддаються гіпнозу…
сміх та й годі!..
усі люди піддаються гіпнозу, але є чинники, які сприяють потраплянню до гіпнотичного стану, і є чинники, які навпаки блокують такий стан, але підвладні гіпнозу усі…
які чинники блокують?..
скептицизм та недовіра, тобто підсвідомість бореться з гіпнозом, світосприйняття блокує, хімічні елементи в крові — той самий чоловічий гормон (тестостерон) чи гормон страху (адреналін)…
найпростіший доказ того, що кожна людина може впадати у транс — монотонна робота, якщо довго робити якусь постійну роботу — відчуття людини притупляються, якщо сильно перевтомитися — людина засинає, а якщо не засинає, то таку людину називають зомбі, бо вона слабо на все реагує, а якщо людина, наприклад, довго йде чи довго біжить, то тут вже сумнівів ніяких немає — думки сплуталися, організм працює на автоматі…
тобто людська психіка (підсвідомість) може відкривати, або закривати доступ до навколишнього — до тих самих домовиків-лісовиків-водяників, якщо переконати самого себе, що їх немає, то навіть, якщо вони і з’являються перед тобою — ти їх не бачиш, або ж навпаки — психіка сама проектує цих домовиків, тобто людина баче те, що хоче бачити.
Ви повинні увійти в систему, щоб отримати можливість відправляти коментарі.
лютого 22, 2009 on 10:14 <<цитувати кавалок тексту!>>
я бачила одного, – коли була дитиною. вночі, коли прокинулася, він стояв і розглядав мої іграшки. психіка моя була напівсонна, але досі пам”ятаю, як подумки просила його брати все, що йому подобається, тільки не йти в кімнату до батьків, щоб їх не злякати.
бо сама я тоді добряче перелякалась.
лютого 23, 2009 on 06:50 <<цитувати кавалок тексту!>>
і як ви зараз гадаєте: це справді був домовик чи плід дитячої фантазії?..
лютого 23, 2009 on 18:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
я думаю, то було справжнє створіння – мені було років шість й про домовиків мені ніхто не розповідав, тобто я не була suspicious :) на рахунок них, адже в українських казках його практично не зустрінеш; далі, вигляд в нього був скоріше витвором хворої, а не дитячої уяви – сіре мариво, сірозеленкуватий профіль обличчя могла б й зараз нарисувати, так врізався в пам”ять. він мав плащ і капелюх на голові.
от такі пироги.
отож, відповідаючи на питання поставлене нагорі, домовики-лісовики-водяникм з точки зору психіки існують, але чи існують вони з точки зору логіки ? ;)
лютого 23, 2009 on 19:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
а в ті часи мультфільми ви не дивилися? ;)
лютого 23, 2009 on 20:01 <<цитувати кавалок тексту!>>
в ті часи – мало. було стільки справ у садку, потім гуртки якісь, до дому з”являлась геть виснажена , а ще ж треба було в дворі погуляти – вже “надобраніч малята” одним оком дивилася :)
тобто Ви не вірите в домовиків-лісовиків-водяників-і решту з ними ? ;)
лютого 23, 2009 on 20:08 <<цитувати кавалок тексту!>>
але з тих часів нічого схожого ви вже не бачили?..
березня 11, 2009 on 18:46 <<цитувати кавалок тексту!>>
я одна з тих наївних що не вiрить в гiпноз :)
березня 11, 2009 on 19:47 <<цитувати кавалок тексту!>>
можливо, що ви якраз і маєте рацію… :)
наприклад, мене ніколи не гіпнотизували…
березня 13, 2009 on 15:06 <<цитувати кавалок тексту!>>
Доброго дня:))))А я насправды бачив домовика….Я його навыть годую….вын даэ мены про себе знати:))))Ми товаришы:)Але коли я його фотографую чомусь не видно його на фотографыях чому так?
березня 13, 2009 on 19:56 <<цитувати кавалок тексту!>>
можливо йому не подобається їжа, якою ви його годуєте? :)
березня 17, 2009 on 22:00 <<цитувати кавалок тексту!>>
А оце вчора дiзналась що колiжанку поведуть на гiпноз щоб її закодували вiд арахнофобiї… Я тiльки могла дивитись на них i клiпати очима, нiяких коментарiв в голову не приходило. Менi чесно кажучи здається що така страшна фобiя як у неї – є просто самонавiюванням. Їй скажи слово ПАВУК i вона почне битись у конвульсiях, не буде спати в ночi. Я теж не люблю всiляку гидоту, наприклад сороконiжки, дивитись на них не можу але не до такої степенi що я буду трiпатись як епiлептик i змiтати все на свому шляху, а потiм не спати i плакати з страху.
березня 17, 2009 on 23:51 <<цитувати кавалок тексту!>>
я ні за що б не дозволив бавитися з моєю підсвідомістю, адже невідомо, який “побічний ефект” можуть дати такі забави…
зауважу, що проблема божевілля людського якраз і стосується підсвідомості, вибриків несвідомого…
але ви писали, що не вірите у гіаноз, тепер буде можливість перевірити його дієвість, чи справді це шарлатанство, чи можливо просто невивчена галузь науки…
що ж стосується арахнофобії, та й усіх інших можливих фобій, то ви маєте рацію, бо людина у першу чергу боїться невизначеності та невідомого, а павуки, миші, темрява, сутінки — це страх нашої фантазії…
березня 18, 2009 on 16:15 <<цитувати кавалок тексту!>>
Треба було тег вказати “парапсихологія” ;)
Мені здається, що теж не піддаюсь гіпнозу, а у всяких домовичків-черв”ячків вірю. Цікаво, то ти почав так філософствувати після програми “Неймовірно, але факт”? ;)
Файно-файно.
Тільки не ображайся, але на твою думку Бог – то теж витвір нашої уяви? )))
Цьомчик.
березня 18, 2009 on 16:16 <<цитувати кавалок тексту!>>
Йой, чого мені такий злий смайлик вчепили???
Та я вся бєлая і пушистая…. )))))))))))))))
березня 18, 2009 on 17:11 <<цитувати кавалок тексту!>>
“але ви писали, що не вірите у гіаноз, тепер буде можливість перевірити його дієвість, чи справді це шарлатанство, чи можливо просто невивчена галузь науки…”
Вона каже що теж не вiрить. Побачим. Я думаю що їй просто треба розслабитись з тими павуками i не бачити їх в кожному кутi (там де їх нема). Хоча, хто зна, якби я жила в джунглях i тисячонiжки б повзали всюди, може б у мене теж була неабияка паранойя.
березня 18, 2009 on 17:13 <<цитувати кавалок тексту!>>
О, i ще для мене тисячонiжки, наприклад, це не страх а ОГИДА космiчної величини. А змiї – так, боюсь :)
березня 18, 2009 on 18:08 <<цитувати кавалок тексту!>>
панно JoSamB, це не я, це техніка такі вибрики демонструє… :)
“Бог – то теж витвір нашої уяви?” ні в якому разі… :)
про це свідчить одна весела релігійна гілка на одному колись надзвичайно чудовому форумі.. :(
березня 18, 2009 on 18:12 <<цитувати кавалок тексту!>>
пані KD, у вашої подруги хіба арахнофобія! о_О
це вже є манія, якщо ввижаються всюди павуки!…
я також не великий симпатик плазунів, але колись злапав був вужа, то він та-а-ак смердів, що це просто жах…
можу помилятися, але страх до змій — це в нас є вродженим, мабуть якесь стародавнє прокляття, чи шо… :(
березня 20, 2009 on 23:08 <<цитувати кавалок тексту!>>
“пані KD, у вашої подруги хіба арахнофобія! це вже є манія, якщо ввижаються всюди павуки!…”
Власне тому я i скептично ставлюсь до того гiпнозу що вона думає їй поможе. Хоча зрештою, якщо вона сама себе переконає що гiпноз їй допоможе, то може й допоможе. Але я згiдна, це навiть може й не манiя, ну може i манiя, не знаю лiпшого слова. Ну чесно, скажу “Ой Павук” i вона почне верещати, скакати, махати руками iтд… я деколи кажу “ой павук” просто так щоб посмiятись (але я пакосна). Хоча СИЛЬНО пiдозрюю коли вона одна дома i пiдступий та кровожерний павук “нападає” на неї, вона спокiйно бере тапка i дусить його а не трiпається по хатi, бо нема впринципi перед ким. Це у мене також таке є… як є кому мене обороняти перед павуками i рештою бридоти то я раптом ледi, боюсь всього, рятуйте мене, чоловiк пiди забий павука. А як я одна, мене тi створiння абсолютно не колишуть. ПРОТЕ коли я з дитиною то нi одному створiнню не є безпечно погрожувати моїй дитинi. Все знищене за секунди без краплi страху. От i парадокс виходить :)
Змiям теж би не поздоровилось…