боянестий анеГдот про гарячого естонського парубка
2009 | 08 Бер
продовжую серію боянів.. 
ітьот по лєсу хорячій естонскій парєнь…
і фот он фікотіт на шелєсную тароку, а па шелєснай тарокє на трєсінє єтєт трукой хорячій естонскій парєнь…
- ей, тоффаріщь! – опращяєцца пєрвий хорячій естонскій парєнь ко фтарому, – то таллінна таллєко?
- нє таллєко!
- патфєсьош?
- саттіс!
тфа часа етут тфа хорячіх естонскіх парня на трєсінє…
- ей, тоффаріщь! – опращяєцца пєрвий хорячій естонскій парєнь ко фтарому, – то таллінна таллєко?!!
- тєпєрь таллеко-о-о-о!!!
попередні бояни: боянестий анеГдот про права водія, про чужопланетян, про ковбоїв, про композитора…
теги: стьоб | категорія: текст | 4 - коментарів
березня 10, 2009 on 01:26 <<цитувати кавалок тексту!>>
Это, просто, боян среди боянов
))))
березня 10, 2009 on 12:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
нєнадагрязі!..
) 
) 
)
)
це не боян серед боянів, я тобі цей анекдот розповів 10 років тому — це просто щастя, що ти був знайомий тоді зі мною в той час…
не всім же так пощастило!
боян з боянів цей:
піп переконує атеїста, що тре вірити в Бога….
- один вуйко впав зі дзвіниці і не забився, це ж чудо!
- це випадок.
- він вдруге виліз на дзвіницю і впав, це чудо!!
- це співпадіння..
- він втретє виліз на дзвіницю, упав і не забився, це чудо!!!
- ні, це вже просто звичка…
цьому бояну з боянів не менше ста років, бо вичитав я його в книжечці, що була видана в 50-их роках минулого сторіччя…
березня 13, 2009 on 07:30 <<цитувати кавалок тексту!>>
ха! мій боян ще старіший, бо виданий в календарі-альманасі Мітла 1955 року в Буенос-Айресі, а на нього ж ше треба було кілька років чорної праці, аби гроші зложити :
Восьмирічний Ромко, захеканий і веселий, прибігає додому.
- Де ти так довго був ? – питає мама.
- У панства Черевиків. Було жуже гарно.
- А, може, вони не бажали тебе ?
- Ні, навпаки. Як я прийшов, то пані Черевик сказала зразу: “Ще тебе тут тільки бракувало !”
(майже про мене
)
березня 13, 2009 on 19:55 <<цитувати кавалок тексту!>>
тоді з вашого дозволу я спробую оскаржити, чи, можливо, більш правильно буде написати “заперечити ваше право на найбільш боянестий анекдот”; мені його бабця розповідала…
циган сидить на роздоріжжі та й плаче:
- виганяли але ж не пускали, виганяли але ж не пускали!!!
їхав шляхом якийсь чумак, почув цигана, здивувався, тому зупинив підводу, зліз та й питає:
- як це? виганяли? і не пускали?
циган:
- виганяли з хати … не пускали до хати…