правила поведінки в інтернеті: як вижити на форумі
як вижити на форумі?…
та дуже просто, ось кілька порад:
— коли реєструєтеся на форумі, то обов’язково придумайте собі нік типу %9n2_`( — усім форумлянам буде цікаво тиждень гадати, як воно вимовляється, і ще тиждень — хлопчик ви чи дівчинка…
— обов’язково подружіться з адміном та модераторами, бо, зважаючи на ваш нік, вас може очікувати непередбачений бан (така стародавня грецька традиція: остракізм);
— але якщо таке сталося — не сумуйте: реєструйте новий нік і одразу пишіть кляузу тобто донос скаргу на модератора, який до вас чіпляїсі!..
— подружитися з адміністратором!
це обов’язково!..
найліпше створити цілу тему, в назві якої написати нік адміністратора і співати йому дифірамби, про те, що “наш адмін — найліпший адмін у світі”, “адмін — найрозумніша (найбільш дотепна, найкрасивіша) людина в цілому інтернеті”, після чого одразу відправляйте повідомлення адмінові, де вкажіть адресу теми…
адміни люблять повагу, особливо вони це помічають, якщо про це писати у кожній темі…
— “додати в друзі” — є така нова модна річ на форумах, яка означає, що ви симпатизуєте користувачу…
не соромтеся і не жалійте часу, щоб додати усіх користувачів у список друзів — це приверне до вас увагу, купу листів очікуйте у приват “ти хто?”, “шо хочеш?”, “я нічого не купляю!!!” а також “шо за нік такий?”, “ти хлопчик чи дівчинка?”…
— люди люблять себе малюнки, карикатури, фото, полюбляють шукати на чиємусь портреті огріхи, тому обов’язковою умовою має бути першим повідомлення з вашою світлиною — “осьо я, зустрічайте”!..
знову ж таки, це приверне до вас увагу, люди шукатимуть ваші недоліки зовнішності, і казатимуть “ви така (такий) вродлива, красива, гарна, оригінальна (мужній, шляхетний, поважний, дорослий) і цей абажур-капелюшок вам так личить! (черевце під костюмом — це солідно!)”…
— не соромтеся задавати питання!..
наприклад:
- а чого моє повідомлення видалено, питаю?!!!!1111
- чому фото, яке в мене на робочому столі, не показується тутка, я ж ставив (вставила) назву “малюночок_котика.гіф”?
- ЧОМУ НА МОЇ ПОВІДОМЛЕННЯ НІХТО НЕ ВІДПОВІДАЄ?!!! (прописними кольоровими літерами обов’язково!)
- чого ото я тицяю, а воно не тицяється?!
- де взяти номер телефону модераторів та адміністраторів, особливо оцього (красунчика) (гада, який мене забанив уже п’ять разів)?
— якщо вам ліньки щось писати, то просто вставте десяток різних смайликів,
наприклад: :) :( :) :(
нехай люди задумаються над тим, які глибокі думки за ними сховано!…
— аватарка!..
це важлива річ, обов’язково вимагайте, щоб вам дозволили ставити анімовану аватарку 200*200, навіть якщо ви ще не знаєте, як її власне вставляти…
— не відповідають в одній темі на питання, то створіть ще кілька в різних розділах!..
а щоб отой паскуда модератор не повидаляв одразу, то назвіть їх по-різному!..
ось, це короткі рекомендації для новачків..
сподіваюся, що ви прислухаєтеся не до всіх моїх “порад”… :)
Ви повинні увійти в систему, щоб отримати можливість відправляти коментарі.
березня 29, 2009 on 22:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
Хтів плюс вліпити, ат нє… нема такої корисної фічі. Ніпарядак.
Аж тепер прозрів: он, виявляється, що воно таке – тая КАРМА!!!… :о)))
наспівуючи:
Савле, Савле
Чого Мене переслідуєш?
березня 29, 2009 on 23:06 <<цитувати кавалок тексту!>>
пане самойловичу, ви вже знаєте новину?..
на елефі пані гелену образили і вона елеф покинула… :(
березня 29, 2009 on 23:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
ще треба додати пункт: ходити на всі форумівки (в кедах :))))
березня 29, 2009 on 23:52 <<цитувати кавалок тексту!>>
“ще треба додати пункт: ходити на всі форумівки (в кедах”
:)) (без коментарів)
березня 30, 2009 on 17:06 <<цитувати кавалок тексту!>>
Та певні же знаю про гелену. Я туда лиш на “Футбол” заходжу, заодно мінуси оцему от марусино регулярно виставляю. Так що в курсі.
Але нічого дивного в принципі. Гелена через левандівку покинула, я через Ліліах Романову. Ми були, є і будем, нас багато, і назва нам – легіон! Гиги… :о)
березня 30, 2009 on 17:43 <<цитувати кавалок тексту!>>
:))
а ще можна додати для новачків “будьте простішими”, “ховайте своє роздратування певними персонами за смайликами та привітаннями …” “пишіть про найприватніше – люди люблять давати поради й потішати”
слухайте, зізнайтеся, а на форумівках нема смертельної нудьги ? чогось в мене таке відчуття….
березня 30, 2009 on 18:22 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Гелена через левандівку покинула, я через Ліліах Романову.”
пане самойловичу, ви ж з лілією ніби друзями були! о_О
підколювали один одного до пори до часу!.
березня 30, 2009 on 18:27 <<цитувати кавалок тексту!>>
“пишіть про найприватніше – люди люблять давати поради й потішати”
слухайте, зізнайтеся, а на форумівках нема смертельної нудьги ? чогось в мене таке відчуття….”
а ще фото!!! :)
фото свої, друзів, діточок, сімейні!.. :)
форумівки?..
якщо компанія невелика, і це люди, з якими ти переписуєшся на форумі постійно, то форумівка дуже цікава, але якщо люди приходять і ти тільки з ними знайомишся на форумівці, бо не мав уявлення про їх існування — не цікаво зовсім… :(
березня 30, 2009 on 21:14 <<цитувати кавалок тексту!>>
і обов’язково треба писати на форум якщо поганий настрій
люди там ніби змагаються в описах кому нині гірше… певно якось приємніше знати, що всім буває погано? проблеми здружують? чи що?
може трохи цинічно, але кому то треба? заходити на форум і щодень читати про чужі депресії, хвороби тощо? я не дуже це розумію
час від часу нехай буде, але ж не щоденно
думаю для того є пп, аська, а не форум
п.с. то вже не стьоб, то вже всерйоз, тому, Дункане, можете видалити це повідомлення
березня 30, 2009 on 22:25 <<цитувати кавалок тексту!>>
“ви ж з лілією ніби друзями були! о_О підколювали один одного до пори до часу!”
Та так, виникла чергова напруга і несправедливість, мене вкурвило в кінці кінців, на цей раз по взрослому.
Але я вам скажу Сергій, зла я на неї не тримаю абсолютно – насправді ліля непогана кубіта, нехай навіть зі своїми серйозними яскраво вираженими бзіками. Насправді, пів хвориму на ній тримається, хай собі царствує, дай їй Боже щастя-здоровлячка…
А я під шумок заодно трошки з зеленим змієм Інтеренетом борюся, елеф кинув, сепуку зробив – безлімітний відключив. Боляче, колєра, але помагає.
березня 30, 2009 on 23:20 <<цитувати кавалок тексту!>>
“форумівки?..
якщо компанія невелика, і це люди, з якими ти переписуєшся на форумі постійно, то форумівка дуже цікава, але якщо люди приходять і ти тільки з ними знайомишся на форумівці, бо не мав уявлення про їх існування — не цікаво зовсім…”
Гиги, а ви подивіться звіти про останню весняну хворумівку! Мало не три десятки чоловік, по фотках і дописах видно, що поділених майже на три окремі групи, які ніколи не перетиналися на форумі, і не встигли на форумівці навіть перезнайомитись одне з одним…
Зато, як водиться, меду тазіками виливають… “дяки-дяки”, “цюмки-цьомки”, мегафайнючі, всі сонечки, квіточки, ясочки… Як той казав, нема кого півню в дупу клюнути. :о)))
березня 31, 2009 on 05:27 <<цитувати кавалок тексту!>>
“і обов’язково треба писати на форум якщо поганий настрій”
це наша совітська звичка, якщо комусь зле — жаліти ))))
пропоную парі, закладемося…. :)
зверніться до своєї коліжанки і скажіть наступні слова:
- ой, яка у тебе гарна зачіска!..
якщо вона НЕ скаже щось типу “ой, я нині голову нині не мила, я така замучена за цілий день”, то назначайте мені час та місце — я прийду з пепсі-колою та квітами.. )))))
березня 31, 2009 on 05:38 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Але я вам скажу Сергій, зла я на неї не тримаю абсолютно – насправді ліля непогана кубіта, нехай навіть зі своїми серйозними яскраво вираженими бзіками.”
пане самойловичу, ви добродій, який має гарне галицьке почуття гумору, а ліля романова — жінка, яка багатьох з чоловіків не лишає байдужою.. ;)
хіба ні? ;)
березня 31, 2009 on 05:42 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Зато, як водиться, меду тазіками виливають… “дяки-дяки”, “цюмки-цьомки”, мегафайнючі, всі сонечки, квіточки, ясочки… Як той казав, нема кого півню в дупу клюнути. :о)))”
пане, як без цього?… ))))
сонячні дівчєта та гламурниє мальчєгі сонячних дівчєт — без них форумівне засідання ніяке просто…
(сорі за злий сарказм, я інколи буваю свинею в болоті, бийте мене.)
березня 31, 2009 on 10:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
“я прийду з пепсі-колою та квітами.. )))))”
ги-ги… до подружки?
березня 31, 2009 on 10:28 <<цитувати кавалок тексту!>>
“з пепсіколою” я вас радий бачити і без форумівки… ))))
березня 31, 2009 on 17:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
ви п’єте пепсі-колу? а я ніяку …-колу не п’ю, кажуть дуже шкідливо :(
чи то лише кока-кола така шкідлива?
березня 31, 2009 on 22:32 <<цитувати кавалок тексту!>>
Вибачте, що пишу про це тут (може, не дуже по темі). Я таки зареєструвався на “Острові”, але не можу дописувати. Кожен раз вискакує повідомлення, ніби моє повідомлення занадто коротке. Мабуть, системі здається, що я відправляю порожні повідомлення. Схожий глюк і при відправці приватних повідомлень: пишеться, що я не заповнив якісь поля, хоча насправді все заповнив.
Я вирішив написати про це тут, оскільки від адміністрації форуму досі нема відповіді, хоча я туди написав лист більше доби тому.
Я користуюсь Експлорером у Windows Vista.
Сподіваюся на допомогу.
D.M.
квітня 1, 2009 on 04:19 <<цитувати кавалок тексту!>>
“кажуть дуже шкідливо”
від хліба поправляються, від м’яса — артеросклероз (ніби правильно написав)… :)
життя ще нікому на користь не пішло…
але п’ю пепсіколу ще рідше, аніж горівку…
квітня 1, 2009 on 04:35 <<цитувати кавалок тексту!>>
вітання пан D.M.!
я відповів вам на пошту!.
квітня 3, 2009 on 17:54 <<цитувати кавалок тексту!>>
пане, як без цього?… ))))
сонячні дівчєта та гламурниє мальчєгі сонячних дівчєт — без них форумівне засідання ніяке просто…
(сорі за злий сарказм, я інколи буваю свинею в болоті, бийте мене.)
:) отож!
як так, що Ви цю останню форумівку пропустили – на знимках Вас нема ? невже не хотілося побачити близьких друзів ? :)
щось мені підказує, що хотілось…. тільки не бийте мене :))
квітня 3, 2009 on 20:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
“невже не хотілося побачити близьких друзів ? :)
щось мені підказує, що хотілось…. тільки не бийте мене :))”
“близьких” “друзів” я побачив на фото с форумівки… :)
бити жінку? о_О
бійка — це вияв розумової слабкості, хоча багатьом жінкам подобається, коли кров бризкає.
квітня 3, 2009 on 21:47 <<цитувати кавалок тексту!>>
Дункан, то ви тепер з тим “другом” не спiлкуєтесь i не будете у майбутньому?
Я оце роздумую як менi трактувати перемiнний iгнор “друга”, з яким я дружу/ла вже 10 рокiв, i який прибiгає до мене у випадку шаленої плiтки, чи якоїсь особистої проблеми, знаючи що дурна лояльна КД буде завжди на сторонi цього друга. А коли є “лiпшi” та “цiкавiшi”, може i “багатшi” iтд друзi, то дурна КД, яка вiчно є i буде, не потрiбна нафiг.
Тиждень назад питається мене “можна я прийду на вихiдних в гостi”, я кажу в суботу нi, але в недiлю можеш прийти, прийде ще одна наша колiжанка хоче робити солодке разом. Приходь! А В ОТВЄТ ТIШИНА! В Недiлю не прийшла i нiц не сказала, вчора пишу мейл кажу де ти пропала – ТИХО. Сьогоднi знов написала мейл “ти де”? – знов молчок. Послати до курви мами? Не перейматись? Не вiдповiдати якщо буде контакт? I так буває дуже часто…
квітня 3, 2009 on 21:52 <<цитувати кавалок тексту!>>
Блiн, запостине не в ту гiлку, педепдошую. Це стосувалось теми про дружбу.
квітня 3, 2009 on 21:57 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Послати до курви мами? Не перейматись? Не вiдповiдати якщо буде контакт? I так буває дуже часто…”
чужая сєм’я — патьомкі.
є такий термін, як “попутник”, коли поруч з вами є людина, яка вас потребує, але це навіть не товариш… :(
може це якраз такий випадок?
що стосується “друга”, то я не зарікаюся, майбутнього ніхто не знає… :)
квітня 3, 2009 on 21:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
Про попутника не дуже зрозумiла. А чи можете це все перенести у тему про друзiв? Бо тут якось не до теми :)
квітня 3, 2009 on 22:13 <<цитувати кавалок тексту!>>
“коли йдете довгою дорогою, а поруч людина, яка з вами розмовляє, жартує, ділиться якимись своїми переживаннями, але “сама собі на умі”, коли буде роздоріжжя — така людина, не думаючи, поверне туди, коди їй буде вигідно”
Та хто її знає, може i так? Тодi дiйсно – ЯК ЗНАТИ ЩО ПОРУЧ ТЕБЕ ДРУГ????
Все змiнилось пiсля того як я заручилась… 100 рокiв назад… може це банальна зависть? Хоча вона теж недавно вийшла замiж, iтд… не знаю, зовсiм не знаю, просто дуже дуже прикро.
квітня 3, 2009 on 22:41 <<цитувати кавалок тексту!>>
а як знати, що тебе кохають? :)
просто знати.
квітня 4, 2009 on 07:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
ніяк. це не так вже й життєво необхідно, чи смертельно важливо. знати, що сам кохаєш, бути впевненим – це треба пережити в житті хоча б раз.
квітня 4, 2009 on 08:09 <<цитувати кавалок тексту!>>
п.с.
щастя – коли це співпадає.
а практика показує, що згідно фундаментальних досдіджень, ті пари довго разом живуть, в яких цикли не співпадають. тобто, один переживає пік емоцій, тягнеться до партнера, котрий, в свою чергу, переживає спад. через якийсь час все навпаки – такі союзи довготривалі, в ниж жевріє вогник почуттів довго. в іншому випадку одна планета влітає в іншу, всесвітній палах і потім – темрява, за якийсь час….
…….а може все – не так… :)а може все життя – спалах, тілом і душею – одне, хто не підкрадеться чужий заблизько – відлітає миттєво…
а може… товариш якось сказав : “що я зроблю, що в мене душа така широка, що я можу кохати двох..” :)
квітня 4, 2009 on 08:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
ппс – якщо зранку приносять каву в ліжко – кохають.
квітня 4, 2009 on 08:58 <<цитувати кавалок тексту!>>
а я все більше схиляюся до думки, що одружуватися потрібно у пізньому віці, або навіть дуже пізньому — після 30-и…
бо одружишся з нецілованою дівчиною — вона не буде цінувати те, як ти до неї ставишся, буде думати, що всі так ставляться…
одружишся надто рано — у самого таргани ще в голові…
квітня 4, 2009 on 10:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
Ех, правильно. Я от в 27 підвязався, вроді по нашим міркам і не рано, але…
Твердо переконаний, що одружуватися хлопові раніше 33-35 не варто! Жінці можна заміж трошки молодшою, але також не спішити.
квітня 4, 2009 on 11:49 <<цитувати кавалок тексту!>>
але є й зворотній бік медалі — чоловіки все одно помирають раніше і самотня жінка живе сама ще років 10-20…
квітня 4, 2009 on 15:21 <<цитувати кавалок тексту!>>
а чим (як) можна чоловікові продовжити життя ? :)
П.С. (не вкорочуйте моє, плз :), – який пароль ?)
квітня 5, 2009 on 04:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
пані (панно) аннаК, чим довше не розказуватиму, який там пароль — тим довше ви будете жити…
квітня 6, 2009 on 07:09 <<цитувати кавалок тексту!>>
“..чим довше не розказуватиму — тим довше ви будете жити… ”
це могла б бути інтересна теорія, що жінок тримає при житті цікавість. :) згідно неї, чоловіки, які втрачають здивування та цікавість до життя (що, ймовірно, пов”язано з потенцією) печаляться, холодніють душею й згодом відходять.
квітня 6, 2009 on 07:16 <<цитувати кавалок тексту!>>
П.С. оскільки мова йде про віртуальне виживання, то цікавість там грає головну роль більше навіть, й серйозніше, ніж в моєму попередньому дописі. :)створивши якийсь образ(характер) на певному форумі продовжити йому життя надовше важко, коли зникає зацікавлення.
квітня 6, 2009 on 09:08 <<цитувати кавалок тексту!>>
“чоловіки, які втрачають здивування”…
… спиваються і помирають.
реальне життя людині продовжує дві речі: порозуміння і виваженість (міра)… :)
а у віртуалі?..
навіть не знаю, якщо це натяк на те, що мені час вже посипати попелом голову та йти назавжди у реал, то зізнаюся, що такі думки мене відвідували…
квітня 6, 2009 on 20:02 <<цитувати кавалок тексту!>>
не згідна – он Пікассо до 91 року, здається, малював без міри – денно й нощно, просто закривався в майстерні, не маючи часу поїсти. це був його спосіб боротьби зі смертю, – спав по 2 години.. а Ви кажете “виваженість”.
на що Ви мені зараз скажете :) :” А як же монахи?. Вони живуть порозумно, виважено й довго .” :))
чекайте, я збилась із тропу… про що ми ?
ага. 1. цікавість в реалі й у віртуалі продовжує життя суб”єкта діяльности активністю й невгамовністю. 2. чоловіки несправедливо раніше помирають, бо схильні спиватися. 3. порозуміння міри продовжує життя будь-кого, бо на маленьке багаття надовше дров вистачить, але так не всім цікаво. 4. є речі, про які ми не знаємо, але здогадуємось. :)5. не знаючи, які думки відвідують неможливо натякувати рівно ж як і намекувати.
тому скажіть прямо, а ми послухаємо, чому ?
квітня 7, 2009 on 06:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
страх смерті гнав пікассо малювати; нещодавно згадували про нормальність людей — це хороший приклад…
монахи? о_О
а відколи монахи — зразок виваженості чи невиваженості; починаючи від того, що в Біблії немає заклику до такого усамітнення, закінчуючи буйствами, пиятикою, аморальністю… о_О
хоча монахи, мабуть, є хорошим прикладом — розпланували своє життя, що будуть харчуватися в міру, розважатися в міру, думати про проблеми інших, замкнулися у собі — і хоч (там за монастирським муром) трава не рости! :)
квітня 7, 2009 on 06:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
“чекайте, я збилась із тропу… про що ми ?”
ми ніби про “як вижити на форумі”.. :)
квітня 7, 2009 on 09:33 <<цитувати кавалок тексту!>>
“монахи? о_О
а відколи монахи — зразок виваженості чи невиваженості;…”
Та від парканадцятого року від Розп”яття – і досі. А то вже мало не 2.000 літ!
Були, є і залишаються такими всі ці роки. Принаймі для переважної більшості населення, за вийнятком жменьки сектантів різного розливу і войовничих атеїстів.
квітня 7, 2009 on 09:48 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Та від парканадцятого року від Розп”яття – і досі.”
пан самойлович, ви вірете всьому, що вам розказують?.. о_О
я завше перевіряю!..
наприклад, таке, що монастирі виникли зовсім не в кільканадцять років після розп’яття…
“Були, є і залишаються такими всі ці роки.”
історія каже, що величезні злочини коїлися за монастирськими стінами, бо:
1. мало хто мав можливість побачити, що там коїться і запобігти цьому…
2. кругова порука накази керівника не обговорюються…
квітня 7, 2009 on 13:15 <<цитувати кавалок тексту!>>
Ви от вірите дечому, що вам розказують. То і я маю право вірити.
Я навмисне не „кільканадцять“, а „парканадцять“ вжив. Кільканадцять – то до 20. А парканадцять – вже щось більше.
Яка історія таке каже?! Ким написана тая „історія“?! Отож бо і воно…
Може „ваша“ історія ще й жахалочки напутствєнниє про страшну інквізицію далі розказує?!
„Моя“ історія очевидно що розказує мені щось трошки інчише від „вашої“. Як от, приміром, що саме завдяки Церкві, в основному католицькій, ми завдячуємо розквіту нашої благословенної західноєвропейської цивілізації, за принципами і канонами якої живе і на які рівняється вже ось купу століть мало не весь Світ. І що сама наука, як і вражаюча маса відкриттів, починаючи від банального піііва і закінчуючи мало не прототипами нинішніх літаків, вийшли саме з ненависних вам монастирів.
Так що звиняйте, але в кожного своя правда і своя історія, чи то пак її бачення.
Але облишимо, Ок? Не хочу сперечатися. І хоч ця тема мало не єдина, на рахунок котрої я з вами категорично не згоден(ага, і ще! – ніколи не прощу вам байдужість до його величності футболу!), але ще з елефівських часів усвідомив одну істину: пупер ніколи не програє будь-яку дискусію чи суперечку.
Та й нащо воно нам, хлопакам. Нам ще мо’ колись пиво пити разом доведеться.
квітня 7, 2009 on 15:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
даруйте, але стрімкий розвиток спричинила якраз не католицька церква, а супротив — протестантські громади, які почали створювати культуру…
католицька спромоглася тільки на контр-культуру..
більше того: сша і канада — виникли, як країни, до яких втікали всі, хто не хотів бути спаленим на вогні за “єресь” (вільнодумство), і ми знаємо, що світ такий, який є зараз — завдяки саме сша…
футбол? :)
я люблю у футбол бавитися, дивитися — тільки на стадіоні, бо там є ДУХ ФУТБОЛУ, який телевізор не передасть… :)
пс. так, я також пропоную не зачіпати один одного релігійними темами.. :)
квітня 7, 2009 on 21:05 <<цитувати кавалок тексту!>>
В нас дійсно на церковну історію погляди діаметральнопротилежні.
Але давайте дійсно не зачіпати одне одного релігійними темами, згода. )))
Хоча до свідків я не є категорично войовничо настроєний. Як і до інших християнських сектантів. Мені достатньо, що ви з Христом і для мене ви, на відміну від думки багатьох інших традиційників – також християни.
От якби які будисти, погани чи мусліми боронь Боже, то б не простив. :о)
квітня 9, 2009 on 16:19 <<цитувати кавалок тексту!>>
“..монахи? о_О
а відколи монахи — зразок виваженості чи невиваженості; починаючи від того, що в Біблії немає заклику до такого усамітнення, закінчуючи буйствами, пиятикою, аморальністю… о_О
хоча монахи, мабуть, є хорошим прикладом..” (Дункан)
Ми з Вами маємо приблизно однакове зацікавлення в тій темі, тому в стосунку до монахів мала на увазі Тібет, Непал, червоні та помаранчеві кольори, коротку стрижку й тд і тп. . оскільки всі решта вже йшли по чужому сліду, чужому навіть своєму базовому вченню, як справедливо Ви зауважили.
“…тут же тут же тут же…” :)в обговоренні про виживання на форумі мушу додати, що мудріше не висловлювати своїх переконань нігде – не тільки на форумі. що я й роблю, тому в мене стільки друзів :) , інакше було б, як пише самойло(вич):
“… От якби які будисти, погани чи мусліми боронь Боже, то б не простив. :о)” –
себто “… і в гнєвє я страшна !” :)) теж.
квітня 9, 2009 on 16:35 <<цитувати кавалок тексту!>>
у вас багато друзів?… о_О
10-100?.. о_О
квітня 10, 2009 on 23:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
онлайнових ? думаю, трошки менше, ніж у Вас.на жаль! на жаль! аська підвисає, зараза, нема можливості технічної пити чай з медом, чатити й заводити близьких друзів, які б про це хвалились потім. ;)
але й таких, що можуть розраховувати на справжнє горнятко чаю навіть вночі в моєму домі теж трохи є.
а близьких й сердечних друзів менше, ніж п”ять.
квітня 11, 2009 on 08:01 <<цитувати кавалок тексту!>>
онлайнові друзі і оффлайнові — ви цілком маєте рацію щодо того, що це різні люди… :)
онлайнові — переважно товариші, чи навіть було би більш правильно сказати — колеги (у переважній більшості віипадків)…
оффлайнові?.. :)
не певен.
хіба двох людей (мабуть) зможу (язик повернеться) назвати другом — один живе тут неподалік, а другий — у вижниці… :)
першого знаю від колиски, а другого — бачив у реалі тільки двічі…