анархія
мої політичні погляди. 
вважаю, що нормальна незаангажована людина повинна бути анархістом, бо що таке анархізм?..
анархізм — це повага до іншої людини у першу чергу, не до натовпу людей, не до “представників” цих людей, а саме до кожної окремої людини…
якщо задуматися, розглянути питання ширше, то анархія — це аполітичність!
справжні анархісти — це крайні індивідуалісти, і вони не будуть створювати якийсь колектив для відстоювання своїх інтересів, тому таке поняття, як “партія” для анархістів немислиме.
міфи про анархістів
уже передбачаю закиди: “терорист”, “анархія — це хаос”, “революціонер”!.
“анархісти — це хулігани і революціонери, які хочуть, щоб всюди був хаос, вони боряться насильственними методами проти влади”…
повна дурня!..
давайте порівняємо анархізм, демократію та тоталітаризм!..
усі сучасні та стародавні війни були спричинені та підігрівалися демократичними та тоталітарними урядами!.
максимум, що міг зробити анархіст — це напасти на конкретного правителя, зверніть увагу — на правителя, а не на звичайну людину, обивателя!
тепер покладіть руку на серце та скажіть, що ваш правитель вас влаштовує!..
так! ) я кажу: покладіть руку на серце та скажіть (собі), я все одно не почую!..
хіба влаштовує?..
а ви йому довірили — не багато, не мало — своє життя!
ваше існування залежить від того, якого нездару, якого неробу, брехуна, злодія та крадія ви самі собі посадите на шию, який буде вас визискувати, принижувати і відгородиться від вас височенним муром та оточе поліцаями!
хіба ні? 
де живуть різного роду президенти, голови міст та селищ, депутати, які вам обіцяють купу благ та ніколи не виконують — та й інші “слуги народу”?..
у величезних особняках, з триметровими мурами з колючим дротом?
ідеологія анархізму
анархізм — це ціла “філософія”, це світогляд…
є капіталістичні анархісти, які не проти величезних капіталів в одних руках, є анархо-коммуністи, які прагнуть, щоб все було спільне — такі собі утопісти…
але головний принцип — кожна окрема людина повинна мати свій вибір.
я — націонал-анархіст!..
націонал-анархіст
так, націонал-анархіст, як би на перший погляд дивно це не звучало…
анархісти не глухо-німі, вони не ходять голі, контактують з іншими людьми за допомогою слів, письма, жестів, малюнків тощо…
тобто користуються плодами певної культури, відповідно мають симпатію чи любов до певної нації…
квітня 6, 2009 on 06:51 <<цитувати кавалок тексту!>>
“… але головний принцип — кожна окрема людина повинна мати свій вибір…”
а коли це психічнохвора людина ?
квітня 6, 2009 on 09:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
якщо інша людина вас турбує — чи будете ви лояльно до неї ставитися?..
звісно, що ні…
що ж стосується “психічно хворої”, то мені видається, що абсолютно точного мірила цьому явищу ще не винайшли…
квітня 6, 2009 on 10:00 <<цитувати кавалок тексту!>>
***справжні анархісти — це крайні індивідуалісти, і вони не будуть створювати якийсь колектив для відстоювання своїх інтересів***
людина завжди є в колективі, люди кучкуються “бо гуртом легше батька бити”
навіть якщо не партія за спиною, то сім’я, родина, рід/клан/плем’я, тобто певне об’єднання, будь-яке, а не конче держава як така
і де є кілька людей, там завжди є ієрархія
людина, імхо, з народження в колективі
а ще згадайте “один в полі не воїн” та іншу народну мудрість
квітня 6, 2009 on 11:52 <<цитувати кавалок тексту!>>
“то сім’я, родина, рід/клан/плем’я”
сім’я — чоловік, дружина і діти..
ми повертаємося до теми “як виховувати дітей”…
батьки живуть оремо, діти виростають і також живуть окремо, лишається чоловік та дружина; якщо чоловік не буде головою сім’ї — сім’ї не буде, якщо буде — буде дві людини зі своїми правами…
“а ще згадайте “один в полі не воїн” та іншу народну мудрість”
ну та ясно…
)
ця приказка — виправдання для стада!
)
ви згадайте часи лицарства, японських самураїв, нідзя тощо…
квітня 6, 2009 on 15:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
щось я нічого не зрозуміла про сім’ю
права правами, справа не в правах, а в можливостях їх реалізації
ну буде ви один, а десь троє братів, брат за брата голову відріже
а за вас хто? я про це
ну майте собі права і що далі?
квітня 6, 2009 on 15:19 <<цитувати кавалок тексту!>>
спробуйте повоювати ОДИН з корпорацією, чи з сім’єю з 10 осіб, які допомагають одне одному
принцип сили ще ніхто не відміняв
квітня 6, 2009 on 18:00 <<цитувати кавалок тексту!>>
“щось я нічого не зрозуміла про сім’ю”
та дуже просто: доки дитина не почне сама за собою доглядати — повинна безсловесно слухатися батьків, чим більше вона почне всього осягати — тим більше волі давати…
це відповідь на “сім’я\родина”, дитина виростає самостійною і впевненою у своїх силах, а хто буде немічний — повинен покладатися на того, хто буде доглядати…
“а десь троє братів, брат за брата голову відріже”
о_О тому що гопники (скінхеди, партєйці ецетера) ходять стадом, мені тре збирати “поцанів”, щоб вийти на двір?!!..
“принцип сили ще ніхто не відміняв”
а я і не казав, що буде просто!..
квітня 6, 2009 on 22:15 <<цитувати кавалок тексту!>>
та не в буквальному сенсі (хоча в ньому теж) я про братів кажу
а про те, що одна людина (принаймі непідготовлена відповідно)проти групи мало що вдіє (як правило)
це реальність. решта від л… теорія…
квітня 6, 2009 on 22:26 <<цитувати кавалок тексту!>>
***доки дитина не почне сама за собою доглядати — повинна безсловесно слухатися батьків***
але діти не так влаштовані, щоб безсловесно слухатися
щоб дитина завжди слухалася її треба надресирувати
слухаються тільки дуже виховані, читайте, вже психологічно зламані діти
інші діти провляють характер, волю, думку, бажання…і непослух
а ви би воліли мати дитину-робота? сказано-зроблено?
як виховати свободолюбиву дитину, індивідуаліста, який би вмів формувати і виражати свою думку диктаторськими методами? цими методами виховуються тільки люди з купою комплексів і страхів
на чому тримається влада тиранів? на страху
всяка влада – державна, сімейна має однакову суть
я свою думку про командування батьками сказала в темі “виховання без покарань” (вона склалася на основі прочитання купи спеціалізованої літератури)
але вам мабуть це зовсім нецікаво, в вас своя теорія
що ж, нехай буде – я завджи кажу маячню, а ви тільки діло кажете
квітня 7, 2009 on 05:58 <<цитувати кавалок тексту!>>
“інші діти провляють характер, волю, думку, бажання…і непослух
а ви би воліли мати дитину-робота? сказано-зроблено?”
я вже вам задавав питання, на яке ви не відповіли…
сформулюю його інакше.
бій на рингу — з одного боку боксер, з іншого боку новачок…
тренер питає: як ти хочеш з ним змагатися?
або.
тренер новачка напоумує: відтягу на себе, заходь з лівого боку за спину, підсядь і контратакуй — спершу лівою в корпус, а потім правою знизу в щелепу…
у якому варіанті є більше щансів вижити?
тепер порівняємо з тим, що ви щойно написали:
“а про те, що одна людина (принаймі непідготовлена відповідно)проти групи мало що вдіє (як правило)”
суперечите собі, пані гелено… о_О
принаймні непідготовлена?
а дитина є підготовлена, щоб обирати?
квітня 7, 2009 on 05:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
“як виховати свободолюбиву дитину, індивідуаліста, який би вмів формувати і виражати свою думку диктаторськими методами? цими методами виховуються тільки люди з купою комплексів і страхів
на чому тримається влада тиранів? на страху”
у мене складається враження, що ви не читаєте те, що я пишу. о_О
квітня 7, 2009 on 09:16 <<цитувати кавалок тексту!>>
***у мене складається враження, що ви не читаєте те, що я пишу.***
аналогічно
квітня 7, 2009 on 09:48 <<цитувати кавалок тексту!>>
А я себе можу охарактеризувати шось типу наче приблизно як сепаратист-реаліст.
Сепаратист – бо лише в незалежній Галичині бачу єдиний шлях продовження справжнього українського патріотизму і націоналізму, вимираючого на Вкраїні семимильними кроками.
Реаліст – бо прекарасно розумію, що робити то треба було нєатхадя ат каси на початку 90-х. А тепер вже піздно, гиги. Плюс, не з тим народом. Всі терміни вже прострочені.
Тому ніякого веселкового майбутнього для страны УкраИна не бачу. Так і будем теліпатися ще десятки і сотні років десь між габуном і гондурасом, і то за деякими показниками їм програючи.
квітня 7, 2009 on 11:41 <<цитувати кавалок тексту!>>
“робити то треба було нєатхадя ат каси на початку 90-х.”
часто таке чую ві львові…
а, давайте зробимо?
спершу самі з’єднаємося з європою, а зрешту і всю неньку приєднаємо…