виховання дитини
розлога відповідь на один з цих коментарів: http://duncan.org.ua/2009/04/06/anarhiia/
дитину необхідно виховувати таким чином, що від самого початку вона має якнайменше прав і свобод…
не можна питати “що ти хочеш” доти, доки дитина сама не зможе робити вибір, завдяки своїм знанням та набутим, завдяки вихователям, навикам!
категорично ні — запитанням типу “що ти хочеш вдягнути”, “що ти хочеш їсти”, “як ти хочеш бавитися”!
з плином часу дитина отримує більше волі, коли вона починає за собою доглядати і зможе робити тверезий вибір!
немислимо питати у 2-3 річної дитини “що ти хочеш вдягнути на двір”, коли ви туди йдете, дитина може обрати що завгодно, і наступного разу коли ви спитаєте — вона може забажати неймовірно ща, а коли ви заперечите — почнеться істерика!
потураючи усім забаганкам, виховуєш егоцентриста, який не має поваги до вихователів, вихователі — люди, які виконують усі забаганки…
інша справа, якщо виховуєш від початку з думкою, що ти “нічого з себе не представляєш доти, доки не зможеш продемонструвати протилежне”, тоді і буде повага до інших людей, тому що така дитина, коли підросте, буде чудово розуміти, що вона не є наймудрішою, не є найгарнішою, але (!) не є найдурнішою та найнегарнішою, бо пам’ятатиме головне правило — усе залежить від неї!
персонально для пані гелени:
ви заперечуєте принципи анархізму, для вас колектив (а за свою суттю це є стадо) головна суспільна одиниця, тому і ваше бачення на виховання дитини є таке, ви хочете, щоб дитина була “така як всі”, вам не потрібно, щоб вона мала свою виважену думку, вам тре, щоб дитина просто отримала те, чого не мали ви…
хіба ні?
пс. колектив = стадо; приклад: коли ви і ще одна людина — ви можете вільно спілкуватися?.. а коли вас троє — перебиваєте один одного?.. а коли вас п’ятеро — перекрикуєте один одного, щоб бути почутим?…
а за рахунок чого досягається нормальне спілкування?..
— спокій;
— тиша;
— відсутність емоцій;
— можливість почути саме те, що говориться.
квітня 7, 2009 on 09:46 <<цитувати кавалок тексту!>>
***персонально для пані гелени:
ви заперечуєте принципи анархізму, для вас колектив (а за свою суттю це є стадо) головна суспільна одиниця, тому і ваше бачення на виховання дитини є таке, ви хочете, щоб дитина була “така як всі”, вам не потрібно, щоб вона мала свою виважену думку, вам тре, щоб дитина просто отримала те, чого не мали ви…
хіба ні?***
ні.
ви просто бачите ціль, але не розумієте якими засобами її досягти
ви нічого не пишете про методт виховання
я питаю якими методами ви пранене досягти послуху? в отвєт тішіна
та я сама індивідуалістка і не люблю стада
але це не значить, що я маю заперечувати очевидні речі
є така чудова книжка “маркетингові війни” траута і райса, там маркетингові війни порівняли з реальними боями – оце реальність, а не те що пишуть професори-теоретики про потреби споживачів
(є шикарна аудіо-версія)
ще я би вам радила аудіо-тренінги вадима шлахтера “абордаж” , послухати, оце ще той індивідуаліст, аж занадто
)
або в юрія мороза є анархістські погляди “Ваше кредо-вечно второй? Истина в тезисах” . досить толково пише
от вам зразок анархіста і індивідуаліста, не лише непереконлива теорія, але і ПЕРЕконлива теорія і практика в обох
один і другий залежать лише від себе, люди які “самі себе створили”
не зі всім я згідна, не є вони мені дуже симпатичні, але факти є факти
а про дитину дуже люблю твір януша корчака “право ребенка на уважение”
до речі, вчора на прогулянці я бачила як якийсь татко надавав дворічній дитині по задниці, бо вона бігала по траві і вимастила трохи штанці
в мене для таких є визначення “середньстатистичний татко-рагуль”
ну це не зовсім до теми і зовсім не до вас, а просто зразок самодурства…
квітня 7, 2009 on 11:46 <<цитувати кавалок тексту!>>
“я питаю якими методами ви пранене досягти послуху? в отвєт тішіна”
не тишина: сказано дитині так зробити, має зробити, не зробила — пояснити, раз, двічі, тричі, десятий раз… не дійшло — посадити саму в кімнаті і хай собі сидить сама, довго не висидить…
те, що дитина має слухатися без капризів та заперечень, не означає, що вона має ходити, друкуючи крок та честь віддавати…
)
“є така чудова книжка”
є така чудова річ, як спостережливість та уміння поставити себе на місце іншого, згадати, яке у тебе було дитинство (але не мусово робити навпаки)…
квітня 7, 2009 on 12:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
добре, досить з нас суперечок
)
тільки ще скажу про вибір – дитині в 2-3 роки можна давати вибір: що вона хоче вдягти червону майку чи зелену?
вибір між майками, а не між майкою і курткою. це якраз дитина може вибрати і тут вибір можна дати, то чому б дати?
квітня 7, 2009 on 12:29 <<цитувати кавалок тексту!>>
“тільки ще скажу про вибір – дитині в 2-3 роки можна давати вибір: що вона хоче вдягти червону майку чи зелену?”
дайте, пліз, відповідь на просте (ніби-то) питання: звідки у вас смак до чогось?
квітня 7, 2009 on 13:02 <<цитувати кавалок тексту!>>
мій смак сформувався завдяки різним факторам
і смак не варто нав*язувати
але пупере, давайте не будемо чіпати вибір між двома майками і формуванням смаку, я навела колір як грубий приклад, не доводьте мій приклад до абсурду
квітня 7, 2009 on 13:05 <<цитувати кавалок тексту!>>
взагалі дитина вчиться спостерігаючи за дорослими і часто їх копіює
тому добре знає, що взимі треба вдягати куртку, а не йти надвір в майці
і що треба вдягти шапку
квітня 7, 2009 on 13:20 <<цитувати кавалок тексту!>>
от згадала… деякі батьки не посилають дітей до садка чи школи щоб їм не ламали як особистість, не перетворювали в частину стада, в винтик, в гвинтик
що ви про це думаєте?
квітня 7, 2009 on 15:09 <<цитувати кавалок тексту!>>
“формуванням смаку, я навела колір як грубий приклад, не доводьте мій приклад до абсурду”
насправді смак сформувався так, що близькі вам люди щось любили і не любили.
“взагалі дитина вчиться спостерігаючи за дорослими і часто їх копіює”
правильно, тобто і смак так “складається”, і вчиться — а коли кавчиться, то й почне робити свідомі логічні вчинки…
“що ви про це думаєте?”
я не проти садочка, розуміючи, що може і не вистарчити часу, але ліпше, якщо в групі — дуже мало дітей (до 5-и)…
квітня 7, 2009 on 16:58 <<цитувати кавалок тексту!>>
О, мене так виховували
Як “продукт” такого виховання, скажу що це забиває ініціативу в зародку, а також вміння брати на себе відповідальність. Ефективніше виховувати власним прикладом, а не заборонами і дресурою 
Що звичайно не означає взагалі відсутність заборон чи обмежень.
).
Вміння робити вибір не береться ні з відки, цьому також потрібно вчитись, і бачити результат свого вибору. Кажу як людина, за яку робили вибір в плані , що вдягнути, десь до 13 років. Мені вже 30, а це досі дається взнаки. Бо я не вмію “побачити” як те ще інше поєднання буде на мені виглядати, звикла вдягати вже готове, і кимось продумане. А від необхідності вибрати між варіантами, кількість яких перевищує 3, взагалі підвисаю надовго
Якщо вже говорити про дітей, то вважаю за необхідне давати вибір, але межі встановлюють батьки. Тобто це і вибір кольору одягу, і “яку кашу – гречану чи пшоняну” , яблуко чи грушу, хочеш сидіти вдома, гуляти, чи в гості підемо і т.д.
квітня 7, 2009 on 17:33 <<цитувати кавалок тексту!>>
так власне, що вам вибір і не давали…
не було стимулу — за вас вирішували, як ви самі сказали, до 13-и років…
я ж кажу абсолютно про інше — що стимулювати потрібно, змушувати таким чином дитину до того, щоб вона усвідомила просте правило “вивчила літеру А (маєш знання, маєш розуміння) — ось цукерочка”, а не вивчила — мовчи і слухай того, хто вивчив!…
немовля ж туго пеленають!…
а якщо не пленають — немовля погано спить…
чому у підлідків різкі перепади настрою і протест?…
дві причини:
1. гормони…
2. не закладено принцип поваги до розуму і вмінь (ай, шо ти там знаєш, ви старі, ви жили в інший час, ви нічого не розумієте тощо)…
хіба ні?
квітня 7, 2009 on 19:27 <<цитувати кавалок тексту!>>
На рахунок немовлят не погоджуюсь
не пеленала, і сплять добре, тільки на жовитику.
і потрібно не мовчати. а питати і самому пробувати 
І звичайно що певні речі обмежуються віком дитини, але там, де можна з дитиною поспілкуватись, поцікавитись її думкою і дати їй вибір – це варто робити, тому що в процесі цього дитина і накопичує інформацію.
Навчання – не пасивний процес, а активний. Власне під час активної діяльність навчання відбувається найкраще
Ггг, на рахунок підлітків з тезами згідна, але не з висновками.
) приводу для підліткового бунту значно менше.
Якраз оце категоричне – “я сказав”, “я краще знаю” закладається як модель поведінки в дитинстві, батьки не навчили своїм прикладом толерантності і поваги до чужої думки. Там де діти звикли з тим, що з їхньою думкою рахуються, і маючм певну свободу дій (в розумних межах
квітня 7, 2009 on 21:21 <<цитувати кавалок тексту!>>
ні, підлітки протестують проти деструктивних методів дисципліни
в тому віці вони вже в стані це робити, підлітковий вік показує лише вади виховання
прочитайте мою статтю про це в жж, щоб я не повторювала тут
є різні вікові кризи, наша перша криза пройшла непомітно, бо методи виховання несилові. от і все
а принцип поваги має бути взаємний батьки-діти, діти-батьки
якщо не поважати дітей, вони не будуть вміти поважати
коли батьки командують використовуючи свій авторитет, то це працює лише до пори, до часу і в підлітковому віці є бунт
я ж вам казала бунтують лише раби проти тиранів. не бачите паралелей?
===================
ви знаєте чому немовля туго пеленають? або чому воно незапеленане погано спить?
тому що для немовляти фізіологічним є сон КОЛО мами, коло маминої циці перші кілька міс.
коло мами не потрібне пеленання. а пеленають, бо кладуть дитину спати в ліжечко, окремо, що не є для дитини нормальним, тому вона і не спить нормально
якщо з дитиною поводитися правильно, то вона буде добре спати і без пеленання або з легким (вільним) пеленанням
люди ссавці, можна провести паралелі з найближчими родичами що є фізіологічним для наших дитинчат, а що. вчені і науково це підтвердили
я ці питання (про немовлят) вивчаю майже 2 роки, причому дуже детально
соски, пляшечки, ліжечка, коляски не є речами природними для дитини, а штучними
тому при природному догляді, нате вам лінк не використовуються ці речі
особистість дитини, здоров’я (фіз., псих. і соц.) формується в перші роки, тому ці питання такі важливі
люди далеко відійшли від власної природи, це створило нам масу проблем
==================
бачите, метод батога і пряника застарілий, сучасні діти швидше розвиваються, на батьківському авторитеті далеко не заїдеш
то дуже обширна тема, я сумніваюся, що можу вам роз’яснити в цих коментарях свою думку
квітня 7, 2009 on 23:42 <<цитувати кавалок тексту!>>
Десь пропало моє попереднє повідомлення… абідно
. Спить собі дитина спокійно, тільки на животі або на боці, а не на спині.
Пишу коротше
Немовлят не пеленають тепер, і правильно роблять
Справа в тому, що навчання – процес активний. Навчання якраз і відбувається в процесі вибору, порівняння і аналізу. І не “мовчи і слухай”, а “запитуй і пробуй сам”.
А щодо підлітків, то тези ніби і правильні, а з висновком от не погоджуюсь. Принцип поваги до розуму закладається в дитинстві, але не категоричністю і відмовою у праві вибору дитині. А власним прикладом, і повагою до дитини. Схиляюсь до думки, що в підлітковому віці діти відтворюють поведінку дорослого (категоричність, наказовий тон, “я краще знаю і без варіантів”), тільки по відношенню до своїх батьків. Та й зрештою, якщо дитина має певну свободу дій і суджень (в розумних межах), то і потреба в бунті і запереченні авторитетів не буде такою гострою.
квітня 8, 2009 on 00:52 <<цитувати кавалок тексту!>>
“певну свободу дій (в розумних межах)”
тобто “чим більше вмінь — тим більша воля”?..
“ні, підлітки протестують проти деструктивних методів дисципліни”
о_О а хіба не всі підлітки протестують у тій чи іншій мірі?…
“я ж вам казала бунтують лише раби проти тиранів. не бачите паралелей?”
жодних!.. оскільки раби хочуть помсти, а не свободи, а УСІ підлітки бунтують заради бунту, бо не закладено основ для тверезого мислення: або заборона, або вседозволеність… і ви чомусь бачите виключно ці дві моделі.. о_О
“ви знаєте чому немовля туго пеленають?”
вони рухаються і через це прокидаються.
а коли спеленані — міцно сплять…
квітня 8, 2009 on 00:54 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Десь пропало моє попереднє повідомлення… абідно”
не пропало!…
інколи додає, але не одразу, “зі затримкою”…
квітня 8, 2009 on 01:44 <<цитувати кавалок тексту!>>
тобто “чим більше вмінь — тим більша воля”?..
Ну приблизно так, але саме вмінь;) а не
(маєш знання, маєш розуміння) — ось цукерочка”, а не вивчила — мовчи і слухай того, хто вивчив!…
Знання і вміння це не тотожні поняття.
Просто ще й кожен по різному розуміє оте навчання і вік, з якого дитина готова до тих чи інших знань чи навиків.
квітня 8, 2009 on 01:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
не пропало!…
інколи додає, але не одразу, “зі затримкою”…
так спершу ж додало, а через кілька годин вже пропало, глюк.
квітня 8, 2009 on 07:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
“Ну приблизно так, але саме вмінь”
уміння — це трудові навики, а розуміння — уміння думати і робити висновки…
квітня 8, 2009 on 08:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
***вони рухаються і через це прокидаються. а коли спеленані — міцно сплять…***
) а жаль
бачу ви не сприйняли серйозно моє пояснення
мій чоловік теж мені казав про пеленання, в “загублених/лост” подивився
)
так як ви теж прихильник цього серіалу, то може ви теж звідти знаєте?
квітня 8, 2009 on 08:12 <<цитувати кавалок тексту!>>
пані гелено, замість книжок, на яких просто люди гроші заробляють, я використовую простий метод спостереження…
біда не в тому, що люди заробляють на цьому гроші, біда в тому, що люди починають вірити не своїм очам, а написаному… гггггг
утворюють нові релігії, на кшталт “ми можемо вилікувати всьо за допомогою гомеопатії”, чи “Бога нема, є секрет” або ж “код да вінчі — це істина в останній інстанції”… ггг
пс. відкрию вам секрет: у мене є дитина, яка вже має 3,5 роки…
квітня 8, 2009 on 11:42 <<цитувати кавалок тексту!>>
та я давно знаю ваш “секрет”
)
і я теж спостерігаю і аналізую, але…
але є люди, які все життя, паралельно один від одного вивчають ці питання і якщо їх висновки співпадають, то вони об’єктивні
і якщо ці люди після 30-40 років пишуть книжку, то це добре
ми завжди користуємося спільними, накопиченими знаннями, а не лише власними
річ не в тому, річ в тому що ви бачите кінцевий результат, а першопричину можете не знати
як от з пеленанням, ви все кажете правильно, але не кажете першопричини, бо ви її не знаєте. і не хочете знати
ні першопричину пеленнання, ні першопрчину бунту підлітків
ще й, до речі, не всі бунтують через гормони
є бунт, а є часто зміна настрою, самовизначення тощо
квітня 8, 2009 on 11:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
п.с. мало бути “частА зміна настрою”
бунт і зміна настрою через гормональні зміни – це різні речі
квітня 8, 2009 on 18:57 <<цитувати кавалок тексту!>>
“і якщо ці люди після 30-40 років пишуть книжку, то це добре”
вашій дитині, якщо я не помиляюся — менше 2 років?..
через два роки повернемося до цієї розмови?
“бунт і зміна настрою через гормональні зміни – це різні речі”
звичайно, що різні…
це два фактори, які впливають на поведінку підлітків…
… у книжці не так написано?
квітня 8, 2009 on 22:57 <<цитувати кавалок тексту!>>
так, моїй менше двох, а вашій більше трьох, але ви говорите про підлітків чи не так?
у якій книжці? я багато читала, а не одну
)
до розмови можемо повернутися, я не проти
але мої погляди на виховання вже сформовані, я їх змінювати не буду це точно
раджу прочитати Д.Грея “Дети – с небес. Исскуство позитивного воспитания.”
будете розуміти про що я кажу
ну оскільки питання риторичні, то розмову можна завершувати
квітня 9, 2009 on 00:30 <<цитувати кавалок тексту!>>
я про це й казав — всі ваші “знання про виховання” базуються на книжках… )))
прочитайте ще стопку — може “знання” поміняютсья на протилежні?
пс. таке враження, що ви одразу народилися дорослою і ніколи не були дитиною… о_О
квітня 9, 2009 on 10:42 <<цитувати кавалок тексту!>>
я взагалі спам-бот…
квітня 9, 2009 on 11:34 <<цитувати кавалок тексту!>>
постійне повторення одного і того ж та постійне посиллання на “авторитет” (піди прочитай книжку перед тим, як зі мною сперечатися, я мудра, бо книжки читаю, а ти дурний, бо не читаєш) — це банальне невміння слухати співрозмовника та відсутність власної думки…
квітня 9, 2009 on 13:09 <<цитувати кавалок тексту!>>
я дітей не маю..
але..
наприклад, про пеленання:)
мене пеленали-пеленали-та не випеленали:)) я завжди виривалась і спала “врозсипну” – і ніколи не плакала, не кричала (то з розповідей мами) – і ніби росту номальною людиною:)
на рахунок вибору: я хочу, щоб моя дитина була самостійною і вміла постояти за себе, нехай наперекір мені, нехай наб.є власні гулі – але вона матиме те, що хоче, і жалкуватиме чи ні за те, що зробила, а не за тим, чого їй мама не дозволила..
і я швидше негативно ставлюсь до методу “кнута и пряника” – вільну людину так точно не виховаєш. маю багато прикладів своїх однолітків:)
квітня 9, 2009 on 13:11 <<цитувати кавалок тексту!>>
пупере, в мене на все є власна думка
а ще я вважаю, що “ніхто мудрим не народився, а тільки навчився”
і читати книжки і рекомендувати їх – нормальна, звична річ
а постійно повторюю, бо бачу що ви не розумієте, що я кажу
казати що 2 2=5, це не власна думка, це, вибачте, елементарне незнання
мої знання про догляд/виховання базуються:
1) на аналізі власного дитинства, дитинства мого брата, чоловіка… (перерахувати поіменно кількасот людей?)
2) на книжках (бо я вивчаю педагогіку і дитячу психологію і кілька суміжних дициплін про догляд за дітьми, але то все довго пояснювати)
треба мати багато інформації, щоб робити власні висновки і щоб мати цю саму власну думку
якщо мати мало інформації, то висновки можуть бути хибні чи поверхневі
і власна думка, на жаль, рідко є унікальною, бо її вже хто мав і озвучив до вас
ще згадаю одну книжку, Ошо “треба вчитися в самого себе, а не в інших”
теж правда, але правдивість якоїсь окремої цитати залежить від КОНТЕКСТУ в якому вона була сказана
в плані догляду за дітьми – треба вчитися в інших, а не в самого себе
я би пояснила чому так, але шкода слів – ви не слухаєте
і я виховую власну дитину, тому не треба говорити лише про теорію
і саме моє життя свідчить про те, що я на все маю власну думку і живу так я хочу, а не так як стадо про яке ви згадували
кілька прикладів: я не щеплю дитину, не ходжу в поліклініку, я не збираюся давати її в садок і в школу (вважаю що 12 років можна провести приємніше і корисніше), я не працюю на когось і ніколи не буду, так само мій чоловік, я працюю сама на себе, ще ми збираємося всиновити дитину тощо
як бачите моє життя сильно відрізняється від звичного сценарію
це все не тому, що так склалося – це СВІДОМИЙ ВИБІР, який я можу АРГУМЕНТУВАТИ і це ВІДСУТНІСТЬ СТРАХУ жити власним розумом і це ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за власне життя і за життя власної дитини, яку я не перекладаю на когось
ще щодо догляду за дитиною… знаєте, деякі мами годують грудьми місяць-два, закривають рот соскою, трясуть півдня в колясці і думають, що вони сильно досвідчені. цікаво в чому?
якщо навіть елементарні, природні речі їм не вдалися?
не треба зводити до абсурду право мати власну думку чи впадати в крайнощі…
квітня 9, 2009 on 13:25 <<цитувати кавалок тексту!>>
***це банальне невміння слухати співрозмовника та відсутність власної думки…***
що ж я вам сказала свою думку, тепер подивимося чи цензура в вашій особі її пропустить
квітня 9, 2009 on 15:25 <<цитувати кавалок тексту!>>
“і я швидше негативно ставлюсь до методу “кнута и пряника” – вільну людину так точно не виховаєш. маю багато прикладів своїх однолітків:)”
мене ж виховали… о_О
“що ж я вам сказала свою думку, тепер подивимося чи цензура в вашій особі її пропустить”
я її вислухав і не погоджуюся…
поживемо — побачимо….
квітня 9, 2009 on 16:30 <<цитувати кавалок тексту!>>
чудні ви, їй-Богу!
це як мати єдину улюблену картину імпресіонаста й хвалити тільки ту техніку. але гарний естамп зробити треба іншим способом. і гравірування по металу теж хороша техніка. часом самовпевненого впертюха, такого як я,
дуже допомагає довести до ідеальної кондиції гравірування, ба! навіть випалювання та ковка, так, щоб аж іскри йшли. 
капуєте ? 
це улюблена справа моєї мами.
)
моя доця дуже делікатна й ніжна й то часом ту техніку доводиться застосовувати – не заради любові до мистецтва, а заради викінченості художнього твору.
квітня 9, 2009 on 16:37 <<цитувати кавалок тексту!>>
нарешті я майже з’ясував, що ви пані аннаК!…
ви все гарно написали, але я ніц не зрозумів…
тупішаю..
квітня 9, 2009 on 19:06 <<цитувати кавалок тексту!>>
***я її вислухав і не погоджуюся…
поживемо — побачимо…. ***
з чим? з тим що я таки маю щодо власну думку?
бо мій допис де я пояснюю чому так є ви таки викинули
квітня 10, 2009 on 07:44 <<цитувати кавалок тексту!>>
ні, пані гелено, я ніц не викидав і тяжко буде довести протилежне…
можливо, аргументом за те, що “це не я, це дурна техніка” буде те, що у пані олі також повідомлення зникло…
квітня 10, 2009 on 22:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
справді?
ну що ж… пропало, то пропало
квітня 10, 2009 on 23:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
“нарешті я майже з’ясував, що ви пані аннаК!…
ви все гарно написали, але я ніц не зрозумів…” (високоповажний пан Дункан пише…)
якщо вже “пані”, то тільки “вельможна”, добре ?
якщо Ви зрозуміли, що я мала на увазі, що ви з Геленою праві обоє, то Ви зрозуміли вірно. у стосунку до виховання дитини майже всі методи вірні, коли самі батьки є мудрими й вихованими вірно.
наприклад, Гелена пише про туге пеленання, що воно неправильне й необхідність немовляти спати з мамою. це вірно. як і вірно те, що в багатьох випадках це невірно. пеленають дитину туго, бо вона звикла до тісноти в маминому животику й спати така дитина буде спокійно навіть за 10 км від мами.
висновок. у вихованні дитини має мати місце імпровізація та відсутність догм. особливо, коли виховується хлопчик та дівчинка – навіть різниця статі вимагає різного підходу у вихованні.
от що має бути обов”язковим – поцілунок перед сном.
квітня 11, 2009 on 07:55 <<цитувати кавалок тексту!>>
“якщо вже “пані”, то тільки “вельможна”, добре ?”
з вашого дозволу додам префікс “ясно”…
ясновельможна пані аннаК, дякую за розлогий і виважений коментар!..
@}->–
квітня 11, 2009 on 08:04 <<цитувати кавалок тексту!>>
“справді?
ну що ж… пропало, то пропало”
пані гелено, я можу не погоджуватися з вашим баченням на якесь питання, але видаляти ваші (чи інших людей) повідомлення, вважаю страшною неповагою, тому ніколи цього не робив (у тому числі на елефі), і не роблю…
це як комусь у грубій формі рота закривати.
квітня 11, 2009 on 20:53 <<цитувати кавалок тексту!>>
***пані гелено, я можу не погоджуватися з вашим баченням на якесь питання***
я в тому дописі писала на іншу тему, але вже не бачу сенсу повторювати
і якщо чесно, то я не розумію як коментар який вже був доданий сам щез. чоловік каже, що такого не буває, а ви кажете, що буває
та бог з ним, тільки би проблем було
квітня 12, 2009 on 08:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
одного разу ваш чоловік вже сказав, що “зробити сайт, коли є готовий шаблон – дуже просто”, і як показала практика — ви потім дуже довго викручувалися і виправдовувалися, але робити сайт ірені категорично відмовилися….
та Бог з тим, тільки просвітіть свого чоловіка та просто собі згадайте львівський форум, на якому “такого не бувало” кілька разів, що таке буває…
)
але те, що у вас в сім’ї голова сім’ї — чоловік, і ви його слухаєтеся, то це великий плюс…
квітня 12, 2009 on 21:57 <<цитувати кавалок тексту!>>
я не зробила сайт ірені з інших причин
)
)
і до речі, то ви пообіцяли перший зробити, але не зробили
якби вона ДІЙСНО хотіла сайт, то я би зробила
=====================
чоловіка я не слухаюся, що нє, то нє. але я йому вірю. абисте знали
=====================
а от скажіть, чому домен на острів-форумі зареєстрований на хостера?
виходить фактичний власник форуму не є власником юридично?
то не моє діло, просто інфа відкрита, то можна і звернути увагу
квітня 13, 2009 on 09:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
уже двічі “поради”, тобто судження вашого чоловіка, не мають нічого спільного з дійсністю…
тому мені і смішно з ваших слів… 
)
острівфорум зареєстрований на нормального власника, тільки в “хуїзі” інформацію приховано…
це теж вас чоловік “просвітив”, що “домен зареєстрований на хостера”?..
якщо “сробити сайт — це просто” і “такого не буває” — таке я, бувало, чув від деяких людей, то “домен зареєстрований на хостера” — такого я ніколи ще ніде не чув!…
квітня 13, 2009 on 10:02 <<цитувати кавалок тексту!>>
він мене навчив як подивитися на кого зареєстрований домен і я подивилася
а інфа пропадає або повністю або не пропадає зовсім, то логічно
не може одне повідомлення пропасти, а наступне лишитися
квітня 13, 2009 on 10:49 <<цитувати кавалок тексту!>>
пані гелено, судження вашого чоловіка, м’яко кажучи, — поверхневі…
“зробити сайт з готового ескізу просто”…
- під різні системи — різні шаблонізатори, під жумлу, дле, та ін (звісно, якщо ми говоримо не про юкоз-ру чи народ-ру)…
- налаштування сервера (чому острівфорум “зникав”, та бо сервер, де він був, “чомусь не працював”, хоча людина, яка ним займалася — фахівець), якщо вони зроблені “не так”, то сайт працювати не буде…
але зрозуміло, що якщо ваш чоловік сказав, що такого не може бути, то такого бути не може і крапка…
про компіляцію та вирішення проблем сервера “підручними засобами” — я просто мовчу, тому що під один сайт ніхто не буде купляти виділений сервер, а куплять віртуальних хостинг, а на віртуальному хостингу господарі на прохання “підключіть мені оцю і оцю директиву (ваш чоловік звісно знає яку)” просто пошлють, або “порадять” купити виділений сервер…
- часто замовник каже зробити йому “червону стрічку збоку” або “синій квадратик зліва”, доводиться переробляти весь шаблон + переписувати код…
ну та ладно, адже вашому чоловікові сайт зробити з готового шаблону дуже просто…
)
квітня 13, 2009 on 12:03 <<цитувати кавалок тексту!>>
??? пупере, ви що знаєте мого чоловіка?
я не певна що зрозуміла написане точно, може я чайник, але вінду перевстановлюю давно і ще трохи всього вмію з того що мені було цікаво і чоловік показав
мені багато знати не треба, бо можу спитати його
і мій чоловік, до речі, з готових шаблонів сайти не робить
а як ви дозволяєте собі робити висновки про людину яку не знаєте?
ви постійно так робите – ще нічого не знаєте, а вже робите висновки
питається нащо? з вами говорити нормально нереально, бо ви чесь час щось додумуєте
п.с. а ще я вмію користуватися гуглом, нагуглила і написала в блозі що я думаю з того всього
квітня 13, 2009 on 12:21 <<цитувати кавалок тексту!>>
гаразд, коментуватиму у вас на жж.
)
апгрейд (17,00):
сперечалися ми сперечалися з пані геленою у неї на блозі, врешті-решт вона заблокувала мені доступ…
мабуть, шукає нові епітети, якими мене обізве…
пані гелена уже обізвала мене спамером, крадієм та злодієм, навіть не можу собі уявити, як назве тепер…
квітня 14, 2009 on 22:37 <<цитувати кавалок тексту!>>
пупере, коли я блокувала вам доступ?
і коли я особисто вас обзивала?
ви ж мені писали вчора коментар, то де блокування?
нащо ви це придумуєте?
задоволені мабуть тепер собою? як хочете…
квітня 14, 2009 on 22:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
пані гелено, а як ви почали свою тему?
і кого ви мали на увазі, коли казали “так роблять злодії, крадії, спамери”?
квітня 14, 2009 on 22:40 <<цитувати кавалок тексту!>>
п.с. пишіть мені в аську якщо маєте якісь претензії
квітня 14, 2009 on 22:42 <<цитувати кавалок тексту!>>
перепрошую, але коли в асі статус “невидимий” – це означає або неповагу до співрозмовника, або просто не бажаєте, щоб до вас хтось писав!
квітня 14, 2009 on 22:48 <<цитувати кавалок тексту!>>
в мене ніколи нема стутусу невидимий
я просто рідко заходжу
нащо ви знов видумали? а спитати не можна було СПОЧАТКУ перед тим як робити припущення?
от тоиу мені з вами важко спілкуватися
квітня 23, 2009 on 19:16 <<цитувати кавалок тексту!>>
он там зверху на самій горі є маленький рецептик.
десь у вас міскомюнікейшн відбувся, любі мої…..
)через шумові перешкоди та енергетичні поля. виправляйте – живете ж в одному місці !
квітня 23, 2009 on 20:33 <<цитувати кавалок тексту!>>
даруйте, це кому адресувалося?..
квітня 23, 2009 on 21:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
Я думаю що спокiй i тиша це вже свого роду досягнення. Це навiть не так просто зробити, тим бiльше коли присутнi люди з рiзними характерами, а тим бiльше дiти/батьки/брати/сестри у яких рiзнi характери.
квітня 23, 2009 on 21:53 <<цитувати кавалок тексту!>>
а я кажу, що має бути поганий і хороший модератор!
“поганий” — щоб по руках бив, а “хороший” — щоб гасив усі конфлікти…
як на мене: це і є вирішення усіх проблем, та й шаблон для розвитку будь-якого форума…
квітня 23, 2009 on 22:01 <<цитувати кавалок тексту!>>
Чекайте, я думала ми про дiтей говоримо.
)
квітня 23, 2009 on 22:38 <<цитувати кавалок тексту!>>
вибачєйте, я подумав, що знову про елеф…
квітня 23, 2009 on 23:07 <<цитувати кавалок тексту!>>
Ну тема то ж дитяча
Я просто кажу як в нас є. Як все в хатi спокiйно, то я горжусь i собою i донею, що обходиться без iстерик та решти виявiв характеру. Тому й кажу, що це теж досягнення.
квітня 23, 2009 on 23:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
а ми собі як наїмося-нап’ємося-***ся — то постійно спокій…
квітня 23, 2009 on 23:25 <<цитувати кавалок тексту!>>
Менi б так… у мене доня дуже темпераментна, кожен день щось нове. Спасає те що вона по дитячому мила та хороша.
квітня 23, 2009 on 23:53 <<цитувати кавалок тексту!>>
а в нас уся сім’я типових флегматиків…
“лєжбіщє котікоф”
)
квітня 28, 2009 on 17:36 <<цитувати кавалок тексту!>>
не пройшло і кілька тижнів як з’явилося мій допис від “Квітень 9th, 2009 скоро 13:11″
отже він не пропав нікуди, але чогось раніше не відображався
якась хфантастика, вибачте за оффтоп
===========
дункане, я це пишу НЕ для того, щоб почати чергову суперечку, майте на увазі
квітня 28, 2009 on 18:50 <<цитувати кавалок тексту!>>
на не хвантастика!..
:idea:
спамфільтр відловлює різноманітну спам-рекламу і чомусь ваш допис потрапив туди…
сам не знаю чому…
пані гелено, то ви шукали свої дописи, які я цитував?..
квітня 28, 2009 on 23:08 <<цитувати кавалок тексту!>>
ні, то я дивилася, що ще написали в цій темі і побачила свій коментар
)
а ви думаєте я не пам’ятаю що пишу? і не сподівайтеся
квітня 29, 2009 on 02:55 <<цитувати кавалок тексту!>>
навпаки!…
я якраз і сподіваюся, що ви будете пам’ятати, що пишите!..
квітня 21, 2010 on 20:55 <<цитувати кавалок тексту!>>
Привіт усім!Мені 21р. в мене вже є маленька донечка(2,5)Так,як я ше дуже зелена,виховання йде трохи туго.Стараюся розуміти,вчити дитину,але деколи бувають моменти,що мені хочеться зробти шось для себе(наприклад,посидіти в неті,поскубати брови,накінець сходити в туалет,але одній,а піднімається крик:мама пусти…..)і в такі моменти робится що?Звісно:на доця цукерку,тримай іграшки,на цицю,тільки побудь тихенько!!!!!!!Так от,я розумію,що такими вчинками я роблю тільки гірше,і вона мене деколи не слухається,тому,що привикла,шо може лазити де хоче тільки після того заробить.Знаю,що це моя вина,і шо я не повинна її бити,тому,що сама її на це провокую браком уваги.
Вирішила пошукати методи виховання в інтернеті,ну типу(як потрібно себе поводити в тих чи інших ситуаціях,що требе сказати,де промовчати,де навчити,а де і насварити)!А попала просто на суперечку,і не знайшла відповідей на свої запитання(((((((((
Тому хочу сказати,що вам не має сенсу сперечатись,вам потрібно просто писати для тих людей що незнають напроти вас нічого про виховання,і повірте це беде супер!Тому,що кожна людина зможе обрати один з варіантв чи то від duncan,чи то від Галени!Тому,що всі люди різні,хтось підтримує думку одного,а хтось іншого!Розумієте про,що я?
P.S.Ось наприклад я абсолютно підтримую пані Гелену!
Пані Гелено,я би хотіла взяти у вас пару уроків по вихованню дитини?як що ви не проти,то відпишіть мені на емейл! dmytriv013@mail.ru (Марія)
квітня 24, 2010 on 19:13 <<цитувати кавалок тексту!>>
Допоможіть,десь пропало ваше повідомлення з ссилкою на потрібний сайт,прошу вас надішліть його будь ласка ще раз)))))))
квітня 25, 2010 on 05:02 <<цитувати кавалок тексту!>>
давайте я тоді ліпше тут вкажу
це материнський форум: