чому люди шанують суботу?
так би мовити, продовження теми…
“шість днів Бог творив світ, сьомого дня — у суботу — відпочивав”…
шість днів працюати — один відпочивати…
чому субота, а не, скажімо, неділя, адже неділя також буває один раз на тиждень?..
справа у тому, що вихідний день на неділю “перенесли”, аргументуючи це тим, чи спираючись на такі доводи, що воскресіння Христове було в неділю…
тому у більшості людей складається ілюзія, що ніби ніякого порушення і немає — сьомий день і є, але якщо “дотримуватися букви закону”, то це все-таки помилка…
у чому полягає суть відпочинку в суботу?..
сісти коло телевізора, дивитися мультики та напихатися пиріжками цілий день?…
насправді, так само, як і з кошерністю — не все так однозначно…
святкування суботи — це один з елементів святості у житті…
святість у харчуванні (кошерність) — коли ви уважно ставитеся до того, що ви їсте…
святість тіла — берегти здоров’я, стежити за гігієною, доглядати своє тіло…
святість у стосунках з Богом — прославляння Його, молитва, данина Йому…
так і шанування суботнього дня — святість…
що в суботу не можна робити?
— не можна працювати задля користі…
— не можна піддаватися суєті, бо це день для відпочинку…
— не можна примушувати інших щось робити…
— не можна нічого робити, що відволікає від того, що можна і потрібно робити…
що в суботу можна (і тре) робити?
— молитися…
— досліджувати Тору…
— сходити в храм…
— влаштувати трапезу…
тобто, що таке субота?
це день, коли людина (яка належить до юдаїзму чи адвентизму) має відкинути усю суєту цього світу і присвятити себе Богові…
треба пам’ятати, що шість днів тижня — це звичайна біганина для досягнення матеріальних цінностей, а субота — час, коли матеріальне не має жодного значення…

квітня 21, 2009 on 07:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
або п”ятниця, день богині Макоші, коли не можна було ткати, шити чи прясти жінкам, жіночий день, словом. для когось це може бути понеділок – ми живемо в сучасному світі, де часто працюємо на когось й не маємо можливості святкувати “суботу” в суботу. я, наприклад, працювала на Паску, але не рахую це гріхом, бо стала “в пригоді” багатьом.
ця дискусія досить широко розгорнена в Біблії – що богоугодніше: святкувати суботу згідно Закону, чи піднятися й врятувати життя невірному, наприклад. Ви як вважаєте, Дункане ?
квітня 21, 2009 on 12:17 <<цитувати кавалок тексту!>>
я говорив не про Біблію, у Біблії сказано, що потрібно присвячувати себе Богові щодня…
квітня 21, 2009 on 20:28 <<цитувати кавалок тексту!>>
Ви – не про Біблію ? я чомусь думала, що це ““шість днів Бог творив світ, сьомого дня — у суботу — відпочивав”… з неї… сама не знаю чому тепер….
) було б добре, коли б Ви все ж відповіли на питання. бо воно стосувалося оцього
з другого боку Ви мене заплутали
про що Ви, Дункане ?
про будь-який зрештою день тижня, в який людина підійме голову до неба й надовше там затримається ? так, вважаю такий день треба собі вміти влаштувати й чекати на нього з нетерпінням.
квітня 21, 2009 on 20:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
пардон, але Біблія складається не тільки з юдейських писань…
пані анноК, ви ж знаєте моє ставлення до різного роду “церемоній”…
показушність — це не може навіть номінально бути щирим…
квітня 23, 2009 on 09:45 <<цитувати кавалок тексту!>>
ні, я не знаю вашого ставлення до різних церемоній. для початку, ось як ви святкуватимете суботу, що надходить в п”ятницю ?
квітня 23, 2009 on 11:41 <<цитувати кавалок тексту!>>
та ніяк… я не фанат церемоній…
квітня 23, 2009 on 19:06 <<цитувати кавалок тексту!>>
можливо питання треба було поставити коректніше. спробую ще раз :
” як ви шануєте суботу ?”
квітня 23, 2009 on 20:31 <<цитувати кавалок тексту!>>
ніяк я не шаную і в синагогу не ходжу…
більше того: не шаную неділю, і будь-який день на тижні…
єдиний день у році, який щось для мене значить — 14-е нісана…