завдяки чому ми живемо, для чого ми живемо?!
ще одна філософська тема…
мабуть, неправильно казати “завдяки”, більш правильно — “заради яких”…
це дуже флософське питання, хоча на противагу звичайній філософії (як відомо: філософія не дає відповіді на питання, “любов до мудрості” тільки змушує думати людину), у цих роздумах є відповідь на питання “а навіщо я живу”…
навіщо ми живемо
отже, навіщо ми живемо, чи (більш правильно) “завдяки чому ми живемо”…
що змушує нас жити?..
навіщо і чому?..
я вже згадав філософію, згадав, що філософія не дає відповіді на питання, сказав, що у цій темі, всупереч філософії, відповідь прозвучить…
ні, не прозвучить…
або — прозвучить, та не повністю…
для чого ми живемо?
ми живемо, щоб задовольняти свої потреби!
аксіома.
хтось скаже, що живе заради дітей..
так, гаразд, заради дітей, та тільки тому, що потреба цієї людини — жити заради дітей…
хтось скаже, що живе суто заради себе, і знову буде правий, бо жити заради себе — задовольняти свої потреби в тому, щоб жити заради себе…
хтось скаже, що живе заради “світлого майбутнього” (часто-густо це є нехороші люди, які хочуть навчити інших “жити правильно”), і це знову ж буде правдою, бо “жити заради світлого майбутнього” — це і є, жити заради своїх ідеалів, щобь задовольнити свої потреби…
чи є ідеал у нашому житті?
тобто, чи є абсолют?..
чи є закон?..
чи є те, до чого потрібно прагнути, щоб “жити правильно”?..
є!
довільно процитую слова з Біблії — усе минає, усе мине, нічого не залишиться з того, що ти знаєш…
квітня 29, 2009 on 19:10 <<цитувати кавалок тексту!>>
На рахунок цих питаннь менi допомагають думати дiалоги Сократа. Вiн каже що iснують iдеали (достоiнства), такi як знання, кохання, правда, справедливiсть iтд, але людинi не властиво досягти iдеалу. Вона може прагнути iдеалу, але не досягне його, так як iдеал властивий лише найвищому iдеаловi – Боговi . I так як Сократ не говорить про Християнського Бога, ну i я не є проХфессор по Сократських вченнях, а всього аматор, я не знаю чи вiн має когось на увазi, чи сумує цi всi iдеали в один. У цих поясненнях я також бачу паралель з моєю улюбленою книгою iз Бiблiї – Книга Йова (вся) у якiй дуже фiлософськи обговорено тему страждання. Отже, особисто для себе я не роблю iдеалiв, бо вважаю що я, як смертна людина не можу досягти iдеалу. Натомiсть я маю якiсь цiлi якi при досягненнi принесуть менi задоволення, а в разi поразки, ну само собою розчарування. Чи я живу заради цiлей – не знайю. Можливо у мене є цiлi тому що я живу? Чому я живу? Тому я я жива iстота, я живу фiзичним життям, я не мертва, i вмирати просто так чи ранiше часу не хочу (тобто я надiюсь що мiй “час” буде глибока, але не обов’язково немiчна старiсть). Чи є у мене духовне життя? Може й є? Може мої цiлi i є моїм духовним життям, адже їхнє досягнення сприяє мому фiзичному та духовному задоволеннi.
Одним словом (чи двома) : Роздуми на тему
квітня 29, 2009 on 19:12 <<цитувати кавалок тексту!>>
Напевно себе поправлю, Сократ говорить про найвищий iдеал, я щось думаю що вiн не зовсiм називає слово “Бог” але якщо аналiзувати речення за реченням, то звичайно людина яка причетна до якої небуть релiгiї може (але не мусить) зробити такий висновок. Я думаю що це скорiше мiй висновок, нiж ствердження.
квітня 29, 2009 on 19:54 <<цитувати кавалок тексту!>>
у кожного є людина (як мінімум — одна), яка і змушує нас жити…
я думаю, що це можна вважати абсолютом…
хоча інколи така людина може дорогу до труни прокласти…
квітня 29, 2009 on 20:23 <<цитувати кавалок тексту!>>
Дункане, так ви романтик!!! Не думаю що ви говорите про когось з неприятелiв
квітня 29, 2009 on 20:37 <<цитувати кавалок тексту!>>
але ж дехто живе заради помсти!…
серпня 9, 2009 on 01:00 <<цитувати кавалок тексту!>>
я перечитав статю но до інтересного запитання живемо заради дітей.
якщо нема дітей ні жінки яку ти любиш ,ти сам тебе кидають як не потріб ти постояно мрієш про хороше життя, але його в тебе нема тоді думаєсі чим в собі є так недостатки. Навіть в житті нема сенсі жити. жиєш на україні а що вона дає майже нічого тільки криза а що можна сподіватися від дипутатів чи закону а шо закон ж його ніхто не виконує навіть в європі є право в підлітка є велике а коли думаєсі закінчиш школу підеш в училеще будеш мати диплом а так не буває бо закінчуєш школу і приходить повістка в армію а що та армія дає нічого тільки забирає час а в дома оплакує матір за сина. мені всеодно що бумають інші ми жиємо в країні в якій нема влади повсюду хабарі взятки навіть люти старілого віку згадують нема дисципліни нема
серпня 9, 2009 on 23:24 <<цитувати кавалок тексту!>>
тобто сенсу нашого життя нема…