якби всі люди були бісексуальними?
не буду казати, що змусило подивитися на питання сексуальності з такої точки зору… 
(кіно одне)
для мене є очевидним, що без сексуальності не було би ніц: ні “прогресу”, ні бажання перевершити іншого самця (самицю), ні бажання бути гарнішим (кмітливішим, розумнішим, швидшим, дотепнішим тощо) за когось, та людство просто вимерло би!
припустімо, що люди бісексуальні…
що тоді?
плюси бісексуальності
— у людей не було би яскраво виражених рис статі (всі були би такими гламурними і метросексуальними)…
— було би менше самотніх…
— через вітсутність нагальної потреби пошуку “тієї єдиної” чи “того єдиного” не виникали би гігантські катастрофи…
— зникло би безліч фобій…
мінуси бісексуальності
— які ж мінуси? 
та й взагалі — оптимальним би був вид людей, які є одностатеві…
пс. я не бісексуал, я звичайний гетеросексуал (мені подобаються дівчата приблизно мого віку)!…
травня 22, 2009 on 15:38 <<цитувати кавалок тексту!>>
Я думаю що для мужчини це питання може бути бiльш категоричне нiж для жiнок. Або так, або нi. Якщо мужчина “спить” (буду культурно виражатись) з iншим мужчиною, якось важко думати про нього як НЕ гомосексуалiста. Проте коли жiнка має стосунки (може просто суто фiзичнi, нiякої духовної залежностi) з жiнкою i колись у минулому, майбутньому з чоловiком, впевнено не скажеш що вона лесбiйка. Я б, особисто не хотiла бути з мужчиною Бi. При однiй думцi про його “iншу сторону” менi б напевно вiдбило охоту до всього.
травня 22, 2009 on 15:53 <<цитувати кавалок тексту!>>
ви дивитеся через призму розділення статі, яке є зара…
а якби чоловік мав би ще кількох дружин?..
травня 22, 2009 on 17:11 <<цитувати кавалок тексту!>>
Людина так влаштована біологічно і духовно, що пара нам належить протилежній статі, доповнює й урівноважує нас. Краса в симетрії та гармонії.
ги ги Та то все умовності і упередження, подвійні стандарти, необ’єктивність, як не крути. Тому будьмо вищі за то всьо і людину оцінюймо з терпимістю і гуманністю, а ще пісня є така “…кому какое дело, кто тебе в постели нужен…” – то в кожного своє уподобання, головне щоб мирно і без примусу.
А бісексуальність то трохи втеча від самотньої реальності, трохи голова в пісок (бо “своїх” легше зрозуміти ніж з “протилежного табору”) і дуже рідко щось справжнє – коли стать байдужа, добре просто з людиною а все інше стає неважливим і дріб’язковим. Щодо фобій – людина то така тварина що завжди щось придумає, не буде статі, вона все одно знайде з чого позбочуватися.
Та кожному своє, комусь добре з однодумцем, комусь треба опір і бої без правил постійно (хоч і не зізнаються навіть самі собі у тому часом). Відбулася sexual revolution, тепер з тим легше. Так повелося що жінки переважно приязно ставляться до гомосексуалістів чоловіків, а бі страшенно не люблять; а чоловіки навпаки – мліють від бі, а агресивних лесбійок категорично не сприймають – чому то так
травня 22, 2009 on 17:26 <<цитувати кавалок тексту!>>
“а якби чоловік мав би ще кількох дружин?..”
А якби жiнка мала кiлькох чоловiкiв???
Хоча є культури i сьогоднi де практикується полiгамiя. I нiц, живуть, якось.
“ви дивитеся через призму розділення статі, яке є зара…”
НУ я iнакше дивитись не можу, бо iнакше немає, в загалi
” Тому будьмо вищі за то всьо і людину оцінюймо з терпимістю і гуманністю, а ще пісня є така “…кому какое дело, кто тебе в постели нужен…” – то в кожного своє уподобання, головне щоб мирно і без примусу.”
Я теж за толерантнiсть на вiдстанi. Тобто якщо сусiд є бiсексуалом, менi абсолютно паралельно, я просто кажу що якщо мiй чоловiк ( не дай Боже) виявився би бiсексуалом, менi б таке не пiдiйшло.
травня 22, 2009 on 17:31 <<цитувати кавалок тексту!>>
А ще хочу додати, що я ЗА красивих жiнок, а не лесбiйок бучiв, якi уподобнюються чоловiкам. Якби у мене хватило наглостi я б спиталась чому вони так одягаються i представляють себе? Як на мене така лесбiйка це той же самий транссексуал, як i гомо який чiпляє плаття на себе, перуки та помаду. Правда я не плутаю термiни трансгендер – тобто коли людина пройшла операцiю щоб змiнити стать фундаментально.
Ви дункане за те щоб всi були метросексуальнi красивi iтд, тобто уподiбнювались у якiйсь мiрi жiнкам. А може б все було навпаки? Може всi б стриглись коротко, не брили ноги i пахи, i носили штани з сорочками на випуск.
травня 22, 2009 on 17:46 <<цитувати кавалок тексту!>>
Я колись чисто теоретично замислювалася над цим питанням. Довго думала, наче то є насправді. І дійшла висновку, що якби мій обранець у минулому (підкреслюю – виключно у минулому, тут я ділитися не збираюся) практикував бісексуальність, то мені було б, вибачте за феню, дуже, ну дуже стрьомно, проте… якщо то був би дійсно мій обранець, я б то пережила – хочеться вірити що духовне все же вище або хоча б рівне тілесному у hommo sapiens. Бі то ж не значить що коханців має бути обов’язково двоє одночасно, то є вже просто бі полігамність, просто людина прихильна до обох статей.
травня 22, 2009 on 19:21 <<цитувати кавалок тексту!>>
якщо це було питання, то відповіді я не маю… )))
жінка має бути жінкою, а чоловік чоловіком…
тобто: у жінки має бути манікюр, легка косметика …. емоційність, трошки тарганів у голові, загадка; у чоловіка почуття гумору, розум … спокій…
для рівноваги…
але якщо буде певний мікс усього цього?…
це ж навіть ліпше, чи ні?..
травня 22, 2009 on 22:11 <<цитувати кавалок тексту!>>
жінка в принципі завжди асоціюється з коханням, в любій ситуації. І тому лесбіянки, хоча то вроді і не дуже нормально, не так сильно ріжуть очі, як гоміки. Секс “вона-вона” можна дивитися(часто досить прікольно), зато навіть при думці про “він-він” всіх нормальних людей вивертає.