ластівка, солдатик і нишпорка між ними…
філософська тема про наше життя… :)
з головою пірнаємо ми в цей світ при народженні і ногами вперед покидаємо його, і між цими двома подіями мов нишпорка намагаємося щось знайти…
бігаємо, нервуємо, відтворємо копії самих себе, щось шукаємо, знаходимо і губимо, врешті-решт — порох і забуття…
якими трьома істотами можна описати людину?..
ластівка — бо народжують нас так, ніби пірнаємо із небуття в реальний світ…
нишпорка — бо всюди пхаємо свого великого\маленького\гострого\приплюснутого носа…
ніколи не звертали увагу, що на якийсь голосний звук на вулиці, всі повертають голову — усім цікаво, усі бояться пропустити щось дуже важливе для них?…
бігаємо, як білка в колесі…
солдатик — це як тонути в чоботях, у них набирається вода, і тягнуть вони на дно — вперед ногами…
Ви повинні увійти в систему, щоб отримати можливість відправляти коментарі.
липня 1, 2009 on 11:36 <<цитувати кавалок тексту!>>
істоту-ластівку знаю, солдатик – це ж теж з людського, статус типу
а нишпорка це що за істота? :))
може краще вжити слово не “істоти”, а “епітети”?
липня 1, 2009 on 13:47 <<цитувати кавалок тексту!>>
солдатик — не істота хіба? :)
липня 2, 2009 on 00:05 <<цитувати кавалок тексту!>>
істота, але людина
нишпорка – теж людина
отже,які ж це три істоти? принаймі не різні, одна ластівка представляє птахів, а решту це люди
і нащо я ото почала цю розмову? :))