з тим, що треба планувати на 10-20 років наперед я цілком згідна

в темі мова про те, що варто спланувати майбутнє своє (а також тих, за кого ми несемо відповідальність) далі, ніж на найближчі пів року чи рік; вартує планувати на років 10-20 наперед…

що стосується “дешевше вдома”, то маю просто приклади, коли справді вдома дешевше — і мова не про умовні якісь гривні, бо якщо в садочку — не дай Бог — зіпсують здоров’я, а лікування буде потім пів життя….

і що значить “хатнє виховання”? це якийсь новий термін )

про гроші.
дитина, яка не йде в садок ходить:
1) в дитячий центр – 250-500 і вище грн/міс залежно від віку
2) ще кудись (плавання, танці тд,тп) ще кілька сотень грн/міс
ітого – огого. і це для дошкільняти

екстернат.
купу всього – від книжок до компа, від ручки до наборів “юний хімік/фізик/льотчик”
коротше, дидактичні матеріали часто батьки хоускулерів купують більші, ніж інші
плюс – репетиторів наймають
плюс – музика, спорт і т.д.

домашнє навчання не є найдешевшим. найдешевше – держ. садок і школа
і найлешге – здав дитину і сидиш за компом спокійно, нє? нащо напрягатися…

про професіоналів.
любий двієчник нині хоче називатися професіоналом тільки тому що має бамажку про вищу освіту…

про атестат.
пупере, кажу всоте – якщо дитина вчиться без школи, вона всеодно отримає атестат.
це не є дискусійне питання, це однозначно

“для чого все це робиться?
правильно – щоб мати засоби для існування”
12 5 = 17 років навчання в щколі і вузі сумарно, щоб мати засоби для існування? та ну, та ну

про планування.
так, воно МУСИТЬ бути. лише тут я згідна на 100%

але те що ви написати то не планування. то і є плиття за течією – все вирішено – садок, потім школа, потім вуз, потім робота, потім пенсія
що ви з того плануєте? все вирішено за вас
це неефективний план, то чому б його не підкорегувати?