львівська лазанья
колись уже розповідав, як, наприклад, робив гарячу канапочку , а тепер оповідання про те, як зробити “гарячу канапочку 2”, і даруйте за пафосну назву, бо вона не зовсім “львівська” (хіба визначити за місцем мого перебування, з таким самим успіхом вона може бути і “личаківська” 
), та й до оригінальної італійської страви стосунку фактично не має, ну хіба частково принцип приготування. 
така назва, бо роздуми про італійську справу надихнули.
колись було таке “шоу самотнього бенюка холостяка”, коли люди з підніжного корму того, що є в холодильнику, робили цікаві страви.
майже така сама історія, за виїмком — перед тим, як щось купити і покласти в холодильник, я подумав — навіщо.
львівська лазанья (тобто: нова страва від дункана)
що для неї потрібно?
1. голова - 1 штука (щоб потім нею їсти думати)
2. руки - 1 штука, але ліпше дві
3. ніж - 1 штука, але ліпше два (другий: столовий)
4. чистий стіл
5. м’який сир (найліпше: плавлений. до речі, завдяки цій страві я зрозумів, що таке справжня дружба!)
6. паштет (ліпше: власноруч приготований, наприклад, з вареної курки + смажена цибуля + смажена морква)
7. маянезік масл селянський (ліпше звісно масло селянське, ггг)
8. тарілка (зручніше: дві)
9. поліетиленове міща (ліпше: паперове)
час приготування
орієнтовно — 10 хвилин, так-так, десять хвилин.
процес приготування
включаємо: Three Days Grace – Pain
ріжемо вафлі на чотири частини, не витягуючи з упаковки:
мастимо перший “корж” маянезіком маслом:
другий паштетом:
а дружбою — третій:
і так далі.. .. .. ..
останній мастимо з нижнього боку маслом і кладемо на гору нашої канапочки:
кладемо на тарілку та накриваємо:
тепер в мікрохвильовий п’єц:
і ось для чого потрібна друга тарілка:
зауваження
з пачки вафлів виходе дві великі лазаньї-канапки.
знаю, що нямка не є кошерною (масло + сир і паштет), але паштет можна зробити, наприклад, рибним
квітня 26, 2010 on 09:09 <<цитувати кавалок тексту!>>
тарілки прикольні, спонукають апетит!
квітня 26, 2010 on 17:52 <<цитувати кавалок тексту!>>
беріть медовуху та приїздіть, чекаємо в гості
пс. окуляри цілі.
квітня 27, 2010 on 08:59 <<цитувати кавалок тексту!>>
обовязково, перша нагода – я у вас.
у львові треба культури черпнути
пс. дяк. за окуляр’с