momento \ пам’ятай

momento \ пам’ятай

фільма двохтисячного року, на перший погляд — занудна та заплутана.
так воно і є перші кільканадцять хвилин.
але з кожним новим епізодом усе стає більш непередбачуване, несподіване, інтригуюче.
головна “фішка” — фільма йде догори дригом задом наперед від фінальної сцени до першої, яка і спричинила таку розв’язку.
останній епізод, потім передостанній, який частково пояснює попередній, за ним передпередостанній, який у свою чергу частково пояснює події, які були на передостанньому.
і так аж до першого — визначального!

актори

гай пірс

пам’ятаю за фільмою “машина часу”, що зняли за книгою герберта велса.

джо пантоліано

(ага, той самий “сайфер” з матриці)

керрі-енн мосс

(“трійця” з матриці)

у фільмі — дівчина з вавками у голові.
подобалася мені ще з убогого серіалу “модельна аґенція”, чи не єдина акторка, заради гри якої я й дивився той серіал; хоч і кривонога.

калум кейт ренні

“суворо на південь”, “каліфорнікейшн” і не тільки

мить, коли йому розбили писок та закрили у шафі.

і плюс масовка.

сюжет

головний герой — вгашений наркоман (на перший погляд), але насправді він просто має проблему з короткочасною пам’яттю (майже так само, як у “50 перших поцілунків” з адамом сандлером та дрю беррімор), забуває усе, що відбулося 15 хвилин тому; плюс він ще й одержимий бажанням помсти за убиту дружину.
тобто він намагається знайти та покарати убивць.
з такою болячкою це зробити дуже важко, тому він придумав технологію — татуювання з основними подіями, та фотографії людей з приписками-характеристиками.
до речі, це дуже зручно, мати такого чоловіка, наговорила дружина каку, а ти і не згадаєш!

перший епізод у фільмі, страта

татуювання головного персонажа

гай пірс та керрі-енн мосс у ліжкові

оцей погляд — найбільша еротика у фільмі

головний персонаж балакає з вахтером мотеля, вахтер намагається показати, що не збентежений