лінукс для геймерів

2010 | 31 Жов

лінукс для геймерів

уже давно минули часи, коли на користувачів лінукса дивилися, як на чужопланенянина, через його таємничі знання невідомих дій за клавіатурою.

зара кожен старшокласник, який вчиться ліпше середнього рівня, може зібрати свою власну версію. ні, мова не про те, що потрібно бути обдарованим технічно, розумітися на вищій математиці, механіці, програмуванні. це робиться за допомогою кількох утиліт.

до прикладу, мало кого з фанатів віндовса здивуєш утилітою “акроніс”, яка дозволяє створити образ встановленої операційної системи і після вразі падіння, зробити точне відновлення.

збірки віндовса та збірки лінукса

такі почали виникати різні збірки віндовса – “фак’юбіл”, “звєрьсіді”, “лонерекспі” ецетера, ецетера. лінуксів звісно у кілька разів більше ніж різноманітних збірок піратського віндовса, є навіть платні версії – але мова зара не про те, як почали продавати колишній опенсурс.
під кожну задачу створється свій дистрибутив. не так, як “універсальний” віндовс, вся універсальність якого полягає на те, на кого розраховано операційну систему, а цільова аудиторія – домогосподарки.
у лінуксі є дистрибутив для сервера свій, для офісу свій, для навчання свій, для дизайнера свій і в тому числі для геймера свій тощо.

найбільш розповсюджений лінукс

найбільш розповсюджений лінух де факто на даний час є убунту (федора та мандріва зі опен сюзі пасуть задніх – сумарно займають меншу частину ринку), об’єктивно тому, що система максимально “юзерфрендлі”: зручна, проста, гарна, надійна. тому завдяки таким якостям і ростуть мов гриби після дощу різні “форки” – кубунту, ксубунту, лубунту, едубунту, мінт ецетера ецетера… різниця між ними може бути дуже незначна, наприклад, між убунту та кубунту різниця в графічному інтерфейсі (кубунту бульш гламурний, використовуєть графічну оболонку КДЄ) але може бути і суттєва.

лінукс для геймерів

сьогодні знайшов дві геймерські системи – “лінукс іскра” (російський проект “синяя птица”), який базується на убунту та “лінукс геймерс лів дівіді”, який базується на дистрибутиві Арч.
безумовно, що другий лінукс справді ігровим назвати дуже тяжко – через те, що ігри, які є у збірці, застаріли років з 10 тому, а от від “іскри” дуже хороші враження, починаючи від приємного кадеєшного інтерфейсу і закінчуючи базовим пакетом програм, плюс якісна русифікація системи!