ліцензії GNU GPL, MIT, BSD, Mozilla public license, Apache software license – у чому ж різниця?

кожен д***е, як він хоче — це я до того, що кожен багато хто з розробників-початківців хоче створити не тільки новий продукт — часто-густо просто форк (відгалуження) існуючого, а й придумати якусь хитру ліцензію для свого творива.
отак і клонуються-розмножуються різноманітні ліцензії використання вільного програмного забезпечення, від яких шляк трафляє — бо не розумієш у чому їх сенс та різниця

історія вільного програмного забезпечення почалася (ну майже) від часу самого програмного забезпечення, але масовий психоз з унікальними ліцензіями — тільки нещодавно, коли з’явилася велика кількість простих мов програмування (наприклад, php, чи різні візуал бейсіки з їх середовищем програмування), та й плюс доробків купа купезна

якщо років п’ять тому існувало біля 10 відомих цмс (пхпнюка, мамбо, кютнюз тощо), то зара їх сотні!

у чому ж різниця ліцензій до вільного програмного забезпечення?

різниця полягає у тому, що увесь “опенсурс” можнарозділити на дві частини:
1. продукт з відкритими даними
2. продукт, який не є обмежений чиїмось правом власності
на перший погляд звучить однаково і має однаковий сенс, але насправді це не так

продукт, який не є обмежений чиїмось правом власності

образно: наприклад, випікання хліба — усі пекарі та домогосподарки можуть прочитати рецепт випікання та спекти свій власнй буханець у себе в пекарні чи вдома; в принципі, немає жодних обмежень для цього, хоча колись дуже давно в цього рецепта був свій автор

продукт з відкритими даними

також образно: салат “олів’є” — кожен бажаючий може його зробити, але в самій назві салату вказано, що його автором був якийсь Олів’є і Ви не маєте права змінити назву
якщо ж Ви на базі класичного салату Олів’є зробите якийсь новий салат, то все одно маєте розповісти своїм гостям-дегустаторам, що Ваше твориво базується на вихідних кодах відомого класичного салату Олів’є

п’ять основних ліцензій — GNU GPL, MIT, BSD, Mozilla public license, Apache software license – то у чому ж різниця?
хоча “основних” є близько півтора десятка, я зупинився на цих, як на таких, які мені потрапляли до рук найчастіше

GNU General Public License

загальна громадська ліцензія, чи не найстаріша, але точно — найвідоміша
сенс її у тому, що якщо ваша розробка базується на вихідних кодах з такою ж ліцензією, тоі розповсюджуватися ваш продукт повинен під такою самою

Berkeley Software Distribution (BSD)

автором цієї ліцензії є університет в Берклі (США), у порівнянні з gnu gpl, ця ліцензія дає значно більше прав у використанні вихідних кодів, і не має такого строгого обмеження

ліцензія MIT

автором є Массачусетський технологічний інститут (США), найбільш м’яка ліцензія (група ліцензій), яка дозволяє змінювати текст ліцензії під свої потреби

Mozilla public license (Mpl)

автором є Фундація Мозілла, використовується переважно (принаймні у мене немає даних щодо іньших продуктів) у продуктах цієї копанії — фаєрфоксі, танденберзі тощо
сенс її у тому, що дозволяє одночасне використання із пропрієтарними (платними) продуктами

Apache software license (Asl)

автором є Apache Software Foundation, сенс ліцензії полягає у тому, що Ви можете робити з кодом що завголно, заборонено тількизмінювати назву

порівняльна таблиця ліцензій GNU GPL, MIT, BSD, Mozilla public license, Apache software license