психіка людини адаптувалася до кольорів? чи навпаки?

на нашій “голубій” планеті існує чотири пори року, які характеризуються певними кольорами:

весна – жовтий і салатовий кольори (бадьорість, свіжість)

літо – зелений, коричневий (гармонія, життєлюбство)

осінь – жовтий і червоний (емоції, натхнення, активність)

зима – білий, чорний (спокій, тиша, смерть)

відомо, як діють кольори на нашу психіку, тому можна зробити припущення, що або усе було Богом створено з врахуванням тонких нюансів [нашої психіки], або ж людина, еволюціонуючи, набула цих властивостей

мені більше до вподоби перший варіант, оскільки дуже вже спрощено виходе — жили сто-пятьсот років мавпи зимою і в них почалася депресія, від якої вони порозумнішали, або сиділи мавпи на дереві і спостерігали, як змінюються пори року та завдяки цьому зрозуміли, що ліпше жити в африці, бо там завше тепло і сонячно ))))

є ж така думка, що до певних подій на землі у нас було суцільне літо, себто період життя без зими: весна-літо-осінь та знову весна і навколо люде бачили теплі життєрадісні кольори, а згодом почали біситися з жиру і знайшли пригоду на одне місце, тобто отримали “у винагороду” зиму.