що для СРСР було незвичним, а на даний час норма?

різнокольорові шоколадки, цукерки, жувачки та різна дрібнота

факт, не кожен міг собі дозволити щодня (в будь-який час) просту жувачку; ві Львові зі шоколадом не було проблем, але той шоколад не мав “товарного вигляду”, коли його хочеться купити тільки через блискучу яскраву упаковку та й з усіх “батончиків” пропонувався тільки один вид, який компанія по“рошен”ко назвала “батон”:

вода у пляшках

мова не про різні газ-бульки на кшталт кока-коли, пепсі, живчика чи соковинки, а про просту (не обов’язково мінеральну) воду

в СРСР шипучку можна було купити або в сифоні (ціну не пригадаю, здається, копійок 10-15) або в автоматі ціною в 1 копійку за стакан; зара нікого не здивуєш продажем води, бо її повно усюди: миргородська, поляна квасова, плосківська, різного роду джерельна тощо

телефон

і знову мова не про звичний для кожного мобільний, а про раритетний стаціонарний телефон; в СРСР люде перебували роками на черзі, щоб його їм встановили, а про те, щоб можна подзвонити на вуличний телефон ми дізналися з голівудських фільмів (зара є така можливість, але кому воно тре?)

побутова, музична, офісна, комп’ютерна техніка

комп’ютерну техніку вперше побачив (і мав змогу “поклацати” на клавіатурі) ще в 91-у, тобто вона була, але перший-ліпший купити її не міг; що ж стосується решти, то для купівлі тре було також стояти в черзі

іномарки

технічно для українців майже усі автомобілі були іномарками, за виїмком ЗАЗ і пізньої “волинянки”, але фактично машину, яку було виготовлено за межами СРСР, могли собі дозволити одиниці: всесоюзні співаки, актори, науковці

газети та журнали

“правда”, “ізвєстія”, “львівська правда” (сучасний, до речі, “Високий замок”) та ще з десяток ідеологічно заангажованих видань — це не є вибір, вибір є зара, можна купити будь-який погляд на події, за виїмком хіба відвертого порно (або може я щось просто не знаю) ))))

яскравий одяг

в СРСР з одягом та взуттям не було проблем, його було повно; одяг був теплий і досить зручний, але сірий і позбавлений смаку; взуття було повно у львів’ян, завдяки фабриці “прогрес”, з якісним мештами, черевиками, кросівками проблем не було, але знову ж таки — коли випускали якусь нову модель, то в ній ходило пів міста!

ставлення до грошей

на це питання моя думка абсолютно цілком стовідсотково суб’єктивна. мені здається, що люде почали розуміти, що таке гроші, і як від них все залеже — і власний добробут зара, і добробут сім’ї в майбутньому, і ставлення до тебе сусідів, і далеке майбутнє твоїх дітей