Діти відповідають за своїх батьків?

Основна філософія 305

А онуки?
А правнуки?
А праправнуки?

Відповідають чи ні?

Погляньмо на це питання з точки зору генетики та традицій виховання. Часто помічав, що приказка “яблуко від яблуні далеко не падає” є дуже влучною. Варто подивитися на маму, щоб зрозуміти, яка буде доця. 

З онукою ніби ситуація інакша, бо на її виховання може вплинути і батько і мати, і навчальні заклади, та й певна конкуренція між дідусями-бабусями. З іншого боку генетику ніхто не відміняв, відомо, що генетичні хвороби (вади чи достоїнства тощо) передаються спадково. Відповідно, якщо прапрапрадідусь має схильність до якоїсь болячки, то і прапрапрапраонук може цю болячку отримати. З цього слідує, що діти відповідають за гріхи батьків.

Діти відповідають за батьків!

Тому, якщо в мами-шльондри буде дочка, то і вона скоріше за все продовжить “кар’єру” матусі, якщо у мами-професора буде дочка, то напевне вона також стане професором, якщо тато військовий, то й син таким мав би стати, або ж у слюсара був би чудовий син-автомеханік.