Лінукс для новачків

Основна IT лінух 19

Одразу спростую стародавній міф про те, що лінукс — це для комп’ютерних фахівців, айті-задротів, яких ще років 10 тому називали “красноглазіками”. Сучасні операційні системи, які узагальнено називають “лінукс” не менш юзерфрендлі, аніж традиційна “вінда” чи “макось”.

10-15 років тому лінукс ще вважався чимось вузькоспеціалізованим, зара — ні. Встановлювач операційки є ще простішим, аніж у піратської “вінди”. Тиснеш “далі”, погоджуєшся з чимось або не погоджуєшся і вуаля — маєш модний сучасний дистрибутив. Або ж, звісно, можна піти іншим шляхом — і справді побути кілька днів задротом та зібрати свою власну версію лінукса)) Для любителів потрахатися є прекрасна документація, наприклад, для фанатів Арча чи Генти (Дженту).

Отже лікбез.

  1. Лінукс — це ядро операційної системи але так склалося історично, що і саму операційну систему теж називають лінуксом. Так само, як у нас (у колишньому сирисири називають підгузники памперсами, а копіри — ксероксами).
  2. Кожен може створити (зібрати) свій власний лінукс на базі сирцевих кодів або за допомогою напівфабрикатів — готових пакетів.
  3. Варіантів лінуксів є багато, але згрупувати їх можна у 3 категорії: на базі Деб’яна, на базі Редхет і всі решта, які мають свої власні пакети. Різниця в тому, що стандартом для пакету (програми) для Деб’яна є пакети з розширенням .deb, а для Редхет -- .rpm, усі решта або компілюють пакети з сирцевих кодів, або використовують перехідну тулзу, де ті пакети вже універсально скомпільовано, або розробляють свою пакетну базу, як, наприклад, в Солус-лінукс, який зара у мене встановлений.
  4. Чи потрібно знати овердофіга різноманітних консольних команд, щоб користуватися лінуксом? Ні, якщо ставити популярний дистрибутив, то за місяці/роки користування можна взагалі жодного разу не відкривати консоль.
  5. Чи можна на лінуксі запускати програми, які були написані під “вінду”? Не всі, але можна; є спеціальна тулза, про яку всі знають — вайн. Але, як на мене — це збочення, бо за виїмком крутих дорогих ігор, для лінукса є і спеціалізовані програми. Наприклад, колись я вважав GIMP дуже відсталим редактором, який не дотягує до фотошопа, але поцікавився справами з ним зара і бачу, що все, що я робив з фотографіями у фотошопі можна легко робити і в гімпі (а деякі речі навіть простіше, наприклад, пересовування зображення чи обрізка).
  6. Чи потрібен лінуксу антивірус? А хз, у мене немає і навіть не уявляю, як тут можна підхопити вірус)
  7. На відміну від “вінди” на лінуксі можна обирати налаштування робочого середовища. Це не просто кастомізація, яка є і у “вінді” чи додаткові програми, які ставляться по верху. Це власне налаштування середовища. Можна обрати ультрагламурний кадеє-плазма, зручний але важкуватий гном-3, легкі мАте і синнамон, ультралегкі икс-еф-си-і, ел-екс-ді-і та триниті чи навіть суперультралегкий та спартанський опенбокс. Опенбокс фактично це навіть не середовище, це просто відображення основних елементів, на ньому буде працювати навіть 20-річне старе залізо.
  8. Оскільки усі сучасні дистрибутиви мають можливість змінювати (або обирати перед встановленням) робоче середовище (графічну оболонку), то візуально вони мало чим відрізняються, тому немає різниці чи обрати лінукс на базі Деб’яна чи Редхет’а чи збирати зі сирцевих кодів, то для новачка достатньо взяти не надто важкий (не на базі гном-3). Наприклад, широковідому якусь убунту (кубунту, лубунту, ксубунту, мінт тощо) чи емикс-лінукс. Останній на даний час є безумовним лідером за популярністю.
  9. Останній (у цьому огляді) міф про лінукс. Лінукс робиться безкоштовно різними програмістами, і саме тому він безкоштовний. Насправді великі корпорації вкладають немалі кошти у розвиток лінукса і мають потім з цього зиск. Наприклад, широковідома “убунту”, яка фактично і зробила лінукс системою для широкого вжитку, спонсорувалася компанією “канонікал”, тобто одним південноафриканським мільярдером. Компанія Редхет заробляла на підтримці свого комерційного продукту “Редхет Лінукс ентерпрайз” до мільярда долларів на рік і дуже багато ресурсів витрачала на розробку. Компанія Інтел теж вкладала (і вкладає досі) безліч ресурсів у розвиток. Та навіть “корпорація зла” -- “майкрософт” офіційно підтримує розробку!
  10. Як вставновити лінукс? Для початку завантажити той образ, який вирішили помацати. Наприклад, емикс-лінукс або Солус. Потім встановити на комп’ютер програму Етчер і в 2 кліки закатати інсталяційний образ на флешку. Вставляєте флешку в юсб-порт, перезавантажуєте і при запуску натискаєте F12 (F6), а далі обираєте мову інсталятора або чекаєте, доки система завантажиться без встановлення і вже там обираєте мову та встановлення.

За даними сайту дистровоч найпопулярніші дистрибутиви у кінці 2019-го року це (за спаданням):

  • MX Linux — 4730 (базується на Деб’ян)
  • Manjaro — 2538 (базується на Арч)
  • Mint — 2076 (базується на убунту)
  • Debian -- 1629
  • Ubuntu — 1401 (базується на Деб’ян)
  • elementary — 1236 (базується на убунту)
  • Solus — 1119 (окремішній дистрибутив)
  • Fedora — 967 (базується на Редхет або ж то Редхет на базі Федори)
  • Zorin — 911 (базується на убунту)
  • deepin — 833 (базується на убунту)
  • antiX — 773 (окремішній дистрибутив)
  • openSUSE — 751 (окремішній дистрибутив, юзає пакетний менеджер .rpm)