Улюблена література: Танки на мості

Основна шедевр література

Замість передмови

Зараз нікого не здивуєш гостросюжетними серіалами, де люди, які дивляться чергову серію, не можуть бути певними, що передбачать наступні 10-15 хвилин…
роками кінематографісти знімали серіали, де всі серії були передбачуваними, герої стандартними, сюжетні лінії банальними. 

Але в 50-х -- 70-х роках минулого сторіччя в СССР був письменник, який писав книги з не менш закрученим та захопленим суенарієм, це львівський письменник Микола Далекий і зара розповім про ще один його твір і свою улюблену книгу -- “Танки на мості”.

Про що сама книга

Молодий радянський розвідник повинен залишитися за лінією фронту, який швидко наближається, отримати інформацію від агента під прикриттям, перетнути знову лінію фронту та передати цю інформацію “нашим”

Складно звучить, а ще більш складно було виконати. Могло трапитися що завгодно: і сліпа куля, і постріл у спину, і не витримали нерви, та безліч інших випадковостей

Сюжет

Хлопець залишається в селі перед самою лінією фронту, що наближається. І починаються неприємності -- от-от мають в село увійти німці, в двері влітає медсестра і просить сховати пораненого. Звісно, що розвідник і господар будинку категорично проти. Все було б нічого, медсестра тільки сказала, що вона думає про “дивного молодого чоловіка, який чомусь не на фронті”, але вже тоді, коли в селі з’явилися німці, до сіней вповз інший поранений червоноармієць.

І таких епізодів безліч!

Емоції, запал, рухи, над якими люди не задумуються, бо вони є автоматизованими (наприклад, ніхто за собою не зауважує, що вечором автоматично намагається вимкнути світло в приміщенні, коли виходе з кімнати, а світла може бути і не увімкнене), віддавав честь німецькому офіцерові п’ятьма пальцями, а російському -- двома ецетера ецетера ецетера

Кільканадцять моментів, коли головний герой думав “усе, гаплик”, бажання передбачити події на кілька кроків наперед, несподівані відкриття (наприклад, тоді, коли він їхав уже по радянській території в машині прикордонників і раптом усвідомив, що він серед десантників-німців) тощо

Епіграф

Рекомендую до вечірнього читання (якщо буде змога десь цю книгу в стародавніх сховках надибати), гарантовано до ранку спати не будете)

П’ятірка!