колись уже розповідав, як, наприклад, робив гарячу канапочку , а тепер оповідання про те, як зробити “гарячу канапочку 2”, і даруйте за пафосну назву, бо вона не зовсім “львівська” (хіба визначити за місцем мого перебування, з таким самим успіхом вона може бути і “личаківська” ), та й до оригінальної італійської страви стосунку фактично не має, ну хіба частково принцип приготування.
така назва, бо роздуми про італійську справу надихнули.
колись було таке “шоу самотнього бенюка холостяка”, коли люди з підніжного корму того, що є в холодильнику, робили цікаві страви.
майже така сама історія, за виїмком — перед тим, як щось купити і покласти в холодильник, я подумав — навіщо.

львівська лазанья (тобто: нова страва від дункана)

що для неї потрібно?

[читати усе! ...]

є такий культовий режисер девід лінч…
я сказав “культовий”? гммм. ну так, він зробив культову багатосерійну фільму “твін пікс”[2], в купі з марком фростом (то може завдяки останньому фільма стала культовою? ще раз: гммм)
тепер я розумію, чому чарльз вільям девід лінч випускає свої фільми так нечасто — не всі зможуть по-справжньому оцінити такий талант!

фільмографія девіда лінча (повнометражні стрічки)

[читати усе! ...]

коротка ремарка

хоч цей фільм і вважається найліпшим серед сотні “бест оф зе бест”, але моя думка, що він не заслуговує на таке звання.

сюжет

чувака несправедливо засудили на довічне ув’язнення (якщо бути точним, згідно зі американським прецедентним правом — на два довічних ув’язнення).
але чувак виявився міцнішим за кремінь і зміг вистояти!
одразу кілька слів про те, хто був автором сценарію — стівен кінґ, так-так, той самий стівен кінґ, який написав безліч шедеврів, і їх настільки багато, що люди сприймають його творчість яко попсу, якої є багато!
так от цей чувак настільки виявився врівноваженим (я таких ніколи не зустрічав), що протягом двадцяти років, доки він сидів у буцигарні, він потрошки складав план своєї втечі.
більше ніц не скажу, це тре бачити!

зауваження

фільм файний, але не найліпший!

слоупок — інтернет-термін, який характеризує людину зі загальмованими реакціями.
в дитинстві ми таких називали — тормоз.

як той казав: двічі в одне місце не влучає.
то відтепер можна користуватися послугами http://hosting.ua/, бо вдруге згоріти не може.

безпечна електронна пошта (майже реклама)

усі електронні пошти мають вади.
“ламають” їх переважно такими методами (за спаданням):
— підбір паролю (так-так, добродії, завдяки вашим улюбленим паролям на кшталт “1111” “qwerty” “12345” ецетера; автоматизовано: брут \ брутфорс).
— відновлення паролю (є така функція, де часто-густо вказують номер паспорта, улюблену страву, ім’я котика; як ви гадаєте — це дуже великий секрет для ваших знайомих?)

— кейлогер (на хлопський розум: програма, яка записує натискання кнопок; тому вважайте з різного роду інтернет-кафе)
— троян (можна з впевненістю сказати, що це найменш поширений метод, бо вірогідність кражі саме вашого пароля — мінімальна; так би мовити — пальцем в небо)
— сніфер (аналогічно попередньому)

який з цього висновок?

такий, що у 99% випадків — ви є слоупок (більш відоме слово: лох), у втраті імейла винні ви самі (через свою необачність).

як запобігти втраті імейла?

— бути пильними
— придумувати складний пароль
— не використовувати функцію відновлення пароля
— не використовувати чужі неперевірені комп’ютери
— або \ і:

найліпший імейл, безпечна електронна пошта

від компанії “київстар” — starport.com.ua (імейл типу: нікнейм-вухо-старпорт-ком-уа).
у чому ж “фішка”?
а в тому, що прив’язка імейлу — до номера мобільного, у будь-який час ви можете надіслати запит щодо відновлення паролю і ви отримаєте його на свою сім-картку.
тому немає потреби у додаткових засобах відновлення паролю.
плюс — якщо іньший імейл у вас вкрадуть і відновити його можливості не буде, то у випадку з імейлом на старпорт’і — це неможливо (хіба у випадку, що ви ще більший слоупок: втратили імейл, загубили сім-карту і не змогли її відновити).

ще одна нічо така пісенька від колду[1][2].