до євро 2012 залишилося:
зробив ревізію контакт-листа в асьці
контакт-лист в асьці
справа — те, що було, зліва — те, що є тепер.
видалив тих інтернет-друзів, з якими більше року ні словом не обмовився.
мої групи інтернет друзів
santa — люде, які займаються сантафоксом
$ — бізнес
: ) — близькі, друзі, товариші
0 — нулед
F — знайомі по форумам (елеф та острів)
о_О — кандидати на видалення
пс.
вчора збільшилася кількість нашого брата-блогера — !
кумедна реклама
серіал: сини анархії
сини анархії, кривий переклад: діти анархії
а чому кривий переклад, ну бо “діти анархії” — це не є фільм про дитячий садок та про анархію, яка там царює, а про брутальний клуб мотоциклістів-торговців незаконними товарами
стає усе більше шкода витраченого на нього часу
якщо перші два сезони були цікавими: життя мотоклубу, їх характери, звички, атрибутика, то починаючи з третього сезону — жанр визначити стає усе важче: тут і мелодрама, і проста драма, і фарс, і проста тупість, і абсурд
які бувають абсурдні запитання?
- коли ти помреш? (ніхто не знає час своєї смерті)
- що з тобою буде [дата]? (ніхто не знає майбутнього; ніхто не знає навіть того, що буде за хвилину, просто люди дедуктивно роблять висновок, що оскільки протягом останнього часу відбувалися певні події, то і в майбутньому вони скорше за все повторюватимуться)
за всю історію людства кого народили більше — дівчат чи хлопців(не абсурдне; дівчат)- знаєш, що я думаю? знаєш, про що я подумав? (ну, йопсіль-мопсіль, звідки я можу це знати?!!)
або дуже популярне питання, яке часто можна почути, але, разом з тим, не менш абсурдне:
- знаєш, кого я сьогодні [вчора, тиждень тому] бачив? (звісно, всі це знають….)
як справияк життя? (стандартне питання, перше або друге під час зустрічі; але що воно означає? справи — це ще зрозуміло, бо справи можуть бути хорошими, поганими, посередніми, але до чого тут “життя”? воно або є або його немає)
ще одне класичне абсурдне запитання, просто анекдотичне:
- ну як?

абсурдні запитання не обмежуються цими кількома, це я так – нашвидкоруч накидав, можна понапридумувати їх кілька десятків або ж — сотень
справа у тому, що часто люде їх задають не думаючи, і не усвідомлюючи їх сенсу
сніг у Львові
коротко: фу, піпєц. ![]()
психіка людини адаптувалася до кольорів? чи навпаки?
на нашій “голубій” планеті існує чотири пори року, які характеризуються певними кольорами:
весна – жовтий і салатовий кольори (бадьорість, свіжість)
літо – зелений, коричневий (гармонія, життєлюбство)
осінь – жовтий і червоний (емоції, натхнення, активність)
зима – білий, чорний (спокій, тиша, смерть)
відомо, як діють кольори на нашу психіку, тому можна зробити припущення, що або усе було Богом створено з врахуванням тонких нюансів [нашої психіки], або ж людина, еволюціонуючи, набула цих властивостей
мені більше до вподоби перший варіант, оскільки дуже вже спрощено виходе — жили сто-пятьсот років мавпи зимою і в них почалася депресія, від якої вони порозумнішали, або сиділи мавпи на дереві і спостерігали, як змінюються пори року та завдяки цьому зрозуміли, що ліпше жити в африці, бо там завше тепло і сонячно ))))
є ж така думка, що до певних подій на землі у нас було суцільне літо, себто період життя без зими: весна-літо-осінь та знову весна і навколо люде бачили теплі життєрадісні кольори, а згодом почали біситися з жиру і знайшли пригоду на одне місце, тобто отримали “у винагороду” зиму.


