якщо бути точним — шоста двадцять, я був настільки зачарований зливою львівською, яку спостерігаю уже більше ніж дві чверті години, шо просто не зміг не написати про це…
шоста ранку ві львові, літо

колись уже розповідав, як, наприклад, робив гарячу канапочку , а тепер оповідання про те, як зробити “гарячу канапочку 2”, і даруйте за пафосну назву, бо вона не зовсім “львівська” (хіба визначити за місцем мого перебування, з таким самим успіхом вона може бути і “личаківська” ), та й до оригінальної італійської страви стосунку фактично не має, ну хіба частково принцип приготування.
така назва, бо роздуми про італійську справу надихнули.
колись було таке “шоу самотнього бенюка холостяка”, коли люди з підніжного корму того, що є в холодильнику, робили цікаві страви.
майже така сама історія, за виїмком — перед тим, як щось купити і покласти в холодильник, я подумав — навіщо.

львівська лазанья (тобто: нова страва від дункана)

що для неї потрібно?

[читати усе! ...]

кетлін тернер

серіал “каліфорнікейшин”

[читати усе! ...]

львів’яни та одесити (на прикладі острівфорум-нет)

львів’яни — стримані, холодні; одесити — емоційні, гарячі.
мабуть це через клімат.

пс. знаю: суб’єктивно.

гуляв я нині на левандівку, і коли вже нарешті закінчитсья зима і всі дівчата почнуть роздягатися почнеться весна?

вулиця виговського, львів (звісно)

левандівський міст весь у гімні у всій красі

а це власне саме — знаменита левандівка

найголовніша (тобто центральна) вулиця левандівки — сяйво повітряна!

а це левандівський ліс парк

пс.

“біла гидота лежит під вікном, я ношу шапку, шкарпетки вовняні …” — як воно мені набридло!!!

перечитуючи вже вкотре історію львова, звернув увагу на такий цікавий факт, що місто дуже рідко було захоплене чужоземцями.

1259-ий рік

перша “оксамитова” (за аналогією з “оксамитовою революцією” у чехословаччині) окупація-поразка — зруйнування львівських мурів за вимогою татарського хана.
справді, хоч у львові і не з’явилася татарська адміністрація (що вважається фактично “взяттям” міста), але все одно місто не лишилося на справді вільним.

1349-ий

захоплення львова польською короною.

1648-ий рік

фактично львів не був взятий військами богдана хмельницького, “обдєлался отдєлался льогкім іспугом”, заплативши викуп.

1704-ий рік

перша “справжня” окупація міста чужоземцями — містом оволодів шведський король карл 12-ий.
чи не найсумніший день в історії львова.

1848-ий рік

львівське польське повстання і каральні дії австрійської влади.
цю подію можна розцінювати і як певним чином громадянську війну, коли проти фактичної влади (австрійського цісаря) виступили повстанці (озброєна дружина більшості мешканців міста — поляків).

1914-ий рік

окупація міста російським царським військом, створення генерал-губернаторства зі “столицею” в нашому славетному місті.

1915-ий рік

львів знову переходе до рук австрійської корони.
та й взагалі — саме у двадцятому сторіччі львів пережив найбільших потрясінь, та це й не дивно — буремний вік.

сумнозвісний 1918-ий

особисто я вважаю, що це найгірший рік в історії львова.
чому?
тому що цього року почалася громадянська війна між фактичними сусідами в місті — поляками та українцями.
нічого не почерпнули люди з подій 1648-го року.
на жаль, на жаль, на жаль.
хоча війна і була цілком логічним наслідком 200-річного протистояння між поляками та українцями.
місто залишилося полякам, горе переможеним!
українці виявилися в місті на “пташиних правах” (хоч і в ліпшому становищі, ніж на сході — в урср).
так само на жаль, але і після перемоги поляки не зробили правильних висновків і надалі нагнітали атмосферу в стосунках з українцями; чим це закінчилося — відомо.

1939-ий рік

друга окупація львова росіянами, на цей раз — більшовиками.

1941-ий рік

місто потрапило під німецьку владу.
хочу зауважити, що львів було зачислено до генерал-губернаторства (в купі з польщею), а не до рістрікту “Україна”.
різниця була у ставленні німецького керівництва до мешканців територій, тому не дивно, що у галичан (львів’ян) значно менше неприязні до німецьких нацистів.

1944-ий рік

третя (сподіваюся — остання ) окупація міста львова російськими військами.

1991-ий рік

окупація недодемократами сегрегація України від срср, юридично українська держава стала незалежною; фактично — досі ні, економічна, лінгвістична, релігійна залежність досі існує.

підсумок

за більш-менш відому історію львова (бо є є історія до 1256-го року, який вважається роком заснування, хоча археологічні дослідження говорять про значно-значно більший вік поселення) місто було один раз розрабоване (шведами) і п’ять разів “революційно міняло власника” (поляки, австрійці, поляки, росіяни, українці).

добродії!.. :)
будете на яворницького вночі (десь близько другої ночі) — беріть з собою великий дрин, бо тут ран на два роки збираються люті школьнєгі гопники, дусять авторитетом геометричною масою.. :))