друге, так зване, “післябіблійне свято”, яке відзначають юдеї всього світу.
перше — нагадаю — це свято хануки.

історія свята пурім (пурим)

пурім святкують чотирнадцятого дня місяця адар в пам’ять про чудесний порятунок юдеїв, які жили в перській імперії.
події, які стали основою свята, описані в книзі естер (есфірь) (“мегілат естер”) та датуються орієнтовно 450-м роком до нашої ери.
назва пурім походе від слова пур — жереб, у пам’ять про жереб, який гаман, придворний перського царя, кидав, щоб визначити день задуманого ним винищення юдеїв.
(примітка: протягом сторіч у країнах, де жили юдеї, неодноразово складалася ситуація, яка була схожа на ту, яка описана в книзі естер).

як правильно відзначати?

характерною рисою свята пурім є читання “мегилат естер”.
читають її двічі: увечері після “маарів” та в часи ранкової служби на наступний день.
читання “мегилат естер” повинні слухати і чоловіки, і жінки, дітей також варто привчати до виконання цього заповіту.

оскільки в столиці перської імперії місті сузах (шушан – на івриті) пурім святкували п’ятнадцятого адара, у містах, обгороджених так само, як і шушан, стінами “з часів єшуа бін нуна”, пурім відмічають на день пізніше.
в ізраїлі п’ятнадцятого адара пурім святкують тільки в єрусалимі.
традиційно в пурім їдять, п’ють та розважаються досхочу, прийнято пити міцні напої.

інший обов’язок юдея у свято пурім — робити пожертви не менше, ніж двом біднякам, або ж у дві благочинні фундації.
навіть злидень повинен зробити пожертву у це свято!

до буденних молитов і до “біркат гамазон” додають молитву “аль ганісім”, яка повинна виражати вдячність Богу за чудесний порятунок.

працювати в пурім не забороняється, але і не схвалюється; пропонуєтсья утриматися від справ, щоб не порушити святковий настрій.

що таке мішлоах манот?

мішлоах манот — це традиція надсилання в пурім подарунків один одному, а особливо — бідним.
мішлоах манот складаються переважно не менше аніж з двох страв: фруктів, цукерок, печива тощо.

що таке пурімшпіл?

пурімшпіл — традиційна жартівлива вистава, яка присвячена святу пурім, визволенню юдеїв від злодія гамана.

що таке гоменташі (оменташі)?

гоменташі — трикутне печиво зі солодкою начинкою (наприклад: перетертий мак, горіхи, мед), яке випікають до свята пурім.

пс. пригадую — в дитинстві мене таким пригощали.

юдеї всього світу відзначають це свято.
це так зване “післябіблійне свято”, окрім хануки є ще два таких важливих післябіблійних свята — пурім та дев’яте ава.

історія свята ханука

в епоху другого Храму, в часи правління греко-сирійських завойовників, юдеї країни ізраїлю переслідувалися владою.
цар антіох епіфан, якого підтримували еллінізовані юдеї, склав укази, які забороняли вивчення Тори, забороняли ритуал обрізання, шанування суботи та дотримання інших заповідей.
коли грецькі військовики увійшли до Храму та збезчестили його, переповнилася чаша терпіння у тих юдеїв, які залишалися вірними стародавній релігії предків.

спалахнуло повстання, на чолі якого стали члени однієї сім’ї — маккавеї.
у 165 році до нашої ери повстанці перемогли завойовників та звільнили єрусалимський Храм.
щоб очистити та освятити його, повинна була бути неопоганена олива, яка мала бути запечатана печаткою першосвященика; було знайдено всього-на-всього один єдиний глечик з такої оливою, якого вистарчило б хіба на день!
але сталося диво — олива горіла протягом восьми діб, аж до поки не було приготовано нову!

і на честь цієї події юдейські мудреці настановили восьмиденне свято, яке починається з 25-го числа місяця кислев, коли маккавеї відвоювали у греків захоплений храм.
свято це має назву ханука, що означає “освячення”.
у кожен з восьми днів потрібно запалювати світильник (ханукію) у пам’ять про диво з глечиком оливи.

що таке ханукія?

ханукія — світильник з вісьмома горнятами для свічок або виїмками для оливи та додатковим горням для “службового вогню”, який так і називаєтсья — шамаш (“служка”).
шамаш потрібен для того, тому що ханукальними вогнями заборонено користуватися в побутових цілях — для освітлення, обігріву чи припалювання тощо, але можна скористатися світлом шамаша.
найліпше запалювати в ханукії оливкову олію, так як диво хануки пов’язане саме з ним.

як це правильно робити?

— світильник запалюють одразу після появи сутінків.
— перед запалюванням промовляють по два благословіння, тримаючи в руках шамаш:

БАРУХ, АТА, АДОНОЙ, ЕЛОГЕЙНУ, МЕЛЕХ ГАОЛАМ, АШЕР КИДШАНУ БЕРМИЦВОТАВ ВЕЦИВАНУ ЛЕГАДЛИК НЕР ШЕР ХАНУКА!

БАРУХ АТА АДОНОЙ, ЕЛОГЕЙНУ, МЕЛЕХ ГАОЛАМ, ШЕАСА НИСИМ ЛААВОТЕЙНУ БАЯМИМ ГАГЕМ БАЗМЕН ГАЗЗ!

— у перший вечір свята додають третє благословіння — “шегехеяну”.
— у перший вечір запалюють тільки один гніт, перший справа; другого дня запалюють два гнота, починаючи з другого; третього дня три, починаючи з третього і так далі…
відповідно кількість пломінів збільшуєтсья справа наліво, а запалюють їх зліва направо!
— вогні повинні горіти не менше половини години, протягом цього часу усі члени сім’ї читають додаткові молитви та співають ханнукальних пісень.
— запалену ханукію традиційно ставлять коло вікна або коло відкритих дверей, за виїмком тих випадків, якщо це якимсь чином загрозливо.
— традиційно ханукію запалює чоловік, господар, від імені всіх членів сім’ї, але також дозволяється це зробити і жінці.
— у п’ятницю зранку ханукію запалюють до запалювання суботніх свічок, навіть якщо сутінки ще не почалися; в суботу увечері ханукію запалюють після “гавдали”.
— працювати в хануку можна.
— у свято традиційно дають дітям гроші або ж дарують подарунки.
— у дні хануки до щоденних молитов і до “біркат гамазон” додають спеціальну молитву, в якій дякують Всевишньому за диво хануки та за перемогу над ворогами.
під час ранкової молитви говорять “галель”.