таке собі не горане поле…
або що я би зробив…

найперше звернув увагу на мову

коли люди кажуть, що мова не є важливою для існування держави — вони або не розуміють, про що кажуть, або відверто брешуть…
простий приклад: якщо у двох сусідніх країнах користуються однією мовою, в одній з цих країн добре розвинене друкарство, а в другій гірше, то перша країна матиме дуже і дуже хороші прибутки…
і приклад стосується тільки друкарства, а ще купа купезна суміжних галузей…
ніхто не зауважив, що більшість реклами на укртелебаченні є з росії?…
— субсидії та пільги на друковану продукцію в Україні, особливо, якщо вона українською мовою…
— конкурси та премії українським авторам, щоб люди мало змогу писати та отримувати кошти за свою творчість, щоб менше було різного роду карп…
— державні замовлення на кінематограф, щоб серіали та фільми не привозилися з росії, а робилися тут у нас (скільки можна показувати по телебаченню фільми про “доблесний смерш”… де серіал про упа? де фільми про козаків?! де кіно про простих українських людей?!!)…
— 50 % музики по радіо має бути українською (будуть розповідати про те, що стільки музики немає?.. ггг… через пів року-рік вона з’явиться)…

політика

тільки кілька слів…
— федеральний устрій держави (1, 2)…
— військова реформа…
— грошова реформа (ну які “копійки”?!. чому ж не флоріни, наприклад?..)
— виборність та звітність депутатів, суддів, поліцаїв, усіх голів, багатьох чиновників…

релігія

з точки зору державництва — має бути одна державницька церква, хай це буде греко-католицька, првославна автокефальна, православна, баптистська чи ще якась, але з керівником в Україні…
звісно, що демократії це суперечить, має бути вільний вибір…
так, певною мірою суперечить (у нас же демократичне суспільство), але ми живемо не в сполучених штатах, ми живемо між європою та азією, тому і демократія тут має бути своя…
якщо мені скажуть, що це тяжко зробити — буду довго сміятися…

економіка

головний принцип економіки для її хорошого розвитку — менше податків + менше держава пхає свої пальці до виробників…
якщо чесно, мене дивує, чому ми вдягаємося в китайський одяг, їмо польське фальшиве м’ясо, користуємося малайзійською та тайваньською технікою, користуємося російським газом (у нас електрики немає?.) та нафтою…
і чи невже Україна може еспортувати тільки вугілля, зерно та шльондр?

соціальний захист, медична реформа

медицина має бути і безкоштовною і страховою…
мінімум медичного обслуговування мусово має бути безкоштовним — дільничі терапевти (сімейні лікарі) і швидка допомога, все решта — платним, тобто страхова медицина…
це максимально зменшить чванство усього медичного персоналу, починаючи від різного роду санітарів, закінчуючи лаборантами та лікарями…
плюс недержавний контроль за державними (тобто майже усіма) лікарнями…
вас не дивує аптека та стоматологічний кабінет на кожному кроці?
мене ні, бо купа нових спеціалістів виходе з медуніверситету, інституту, колегіуму — і всі вони шукають роботу, тому і хабарництво, тому і визиски пацієнтів…
обов’язкове страхування усіх людей, або людина сама страхується в тій компанії, яка їй до вподоби, або ж держава страхує людину в державній страховій компанії…
це зменшить соціальне напруження, якщо людина втрачає роботу, майно чи ще щось — вона отримає більш-менш нормальні кошти…

і що?…
невже це складно зробити?..
ні, не складно, тільки “нафік тре”, в скаламученій воді легше красти….

пропаганда

думаю, що ні в кого немає сумнівів, що сучасна українська пропаганда програє старій комуністичній..
найпростіший доказ — сучасні “комуністи” досі користуються надбаннями срср, далі розповідають про блага, які були у ті часи, про переваги, які мада комуністична система…
а що пропонують сучасні українолюби?..
ніц!
кілька письменників-журналістів-правозахисників-ентузіастів просто працюють, щось створюють, щось пропагують, щось робе, а решта з того користає…
про партії, які створюються під конкретну людину — вже й говорити не варто, бо на даний час інших партій в Україні просто немає..
сучасна українська пропаганда навіть не поступається старій есересерівській, а нищівно давно програла, і навряд чи зможе досягнути хоча би чверті того, що мала есесресерівська…
звичайно, що комуністам було легше, але якщо “взявся за гуж, не кажи, що не дюж” маєш владу — працюй!..
в часи срср всі та всюди чули, що “наша країна найліпша”, “наша політика наймудріша”, “ми най най най”, далеко не всі у це вірили, особливо під кінець існування імперії, але таке було; вірила більшість, а зара в Україну вірить меншість…

голодомор

російська влада з цього сміється, місцеві “великороси” зло регочуть і вголос уже називають цю трагедію “хохлокостом”, “хохломором” тощо, і ніхто їх за це не карає…

друга світова війна

коли ж нарешті буде переоцінка?…
окрім вшанування генерала чупринки та містечкових святкувань — нічого зроблено не було…
де відкриті архіви, де інформування мешканців про події того часу, про людей, які воювали за Україну, де документальні фільми про оун, про упа, про видатних людей?…
а немає…

демократія

я не фанат демократії, мені не потрібні наглядачі, які вирішуватимуть за мене, що мені робити, але демократія, якщо вона розвинена і не фарисейська — найменше зло серед сучасних політичних устроїв…
чи є вона в Україні?..
є, але якась недорозвинена, непрозора, незрозуміла…

свобода слова

свобода слова є, але часто ця свобода переростає в хамство, пискування, поливання брудом, брехню, провокації…
свобода слова — право на висловлювання думки, і якщо це висловлювання зачіпає права інших людей, то слова, які звучать, повинні бути підтвердженні доказами…
наразі цього немає…

підсумок

пропаганди немає, програш сучасної української влади в усіх питаннях…
моя думка суб’єктивна, але базується на тому, що бачу: окрім української мови на телебаченні, українських перекладів кінофільмів у кінотеатрі, більш ніц ніде не пропагується…

фільма

подивився вдома, екранку “янголів та демонів” (чому так названо — я я так і не второпав)…
якщо коротко враження — “код да вінчі” був цікавіший (і я маю на увазі саме книгу гггг…)…
знову купа трупів, кілька “секретів”, які насправді і не секрети, просто їх гарно подано, ерудиція головного героя…
найбільшим плюсом як цього фільму, так і “коду да вінчі” вважаю те, що вони змушують думати та цікавитися різними речами…

послідовність фібоначі

про “послідовність фібоначі”, яку було згадано в попередньому творі, почитав згодом, і дізнався, що це дуже гарна математична (абстрактна) формула…

божественна пропорція

“божественна пропорція” — світова симетрія (вітрувіанська людина), золоте січення — та сама пропорція, яка використовуєтсья в математиці та мистецтві (хоча є думка, що “ідею” пропорції митцями було спростовано)…

антиматерія

антиматерія, про яку йде мова в цьому фільмі, люди синтезували ще в середині минулого сторіччя, а на початку сторіччя наукові фантасти були в шаленому захваті від перспектив, які дає ця антиматерія (виявилося, що їхні прогнози було таки завищено, і це поки що тільки фантазія)…

ілюмінати

таємничий “орден”…
ідея всесвітньої змови на даний час є найцікавішою для людей, тому мудрі письменники її старанно обігрують…
використання змови в творі має два найбільші плюси, які ніщо не в змозі замінити — таємниця і секрет…
таємниця — це те, що ніби люди і можуть знати, але з якихось причин, ця інформація їм недоступна (наприклад, математику в школі погано вчили), секрет — прихована інформація, від якої люди шаленіють, коли її отримують…

щодо самого фільму і його персонажів

сподобалися два герої (персонажі, не актори) — професор та священик, який усе “це” задумав…
професор — ерудицією, священик — інтелектом…

замість післямови

дивитися було цікаво, але не неймовірно цікаво…

улюблена книга — республіка шкід!

“республіку шкід” в дитинстві читав разів зо 30…
це може здатися дивним, як одну і ту саму книгу можна читати стільки разів, але насправді, якщо книга написана настільки якісно — питання відпадає саме собою…
починаючи від неймовірних характерів головних героїв, а їх у книзі чимало, закінчуючи самим стилем написання, коли десяток сторінок можна “ковтнути” непомітно…
характери описані настільки чудово, що жодного разу не виникає враження, що “оцей герой” схожий чимось на “цього героя”…

про що книга “республіка шкід”?

мова в книзі йде про сиротинець часів “непу”, в петербурзі…
діти вулиць, яких радянська влада зібрала в одному місці, щоб виховати порядних громадян…
життя в сиротинці ці кілька років настільки цікаве, що просто дивуєшся, як люди живуть усе життя і ніц цікавого у них немає: це і своя країна, і свої гроші, лотерея, військо, література, друкарство!…
і все це диво — в часи кризи!
сама назва книги розшифровуєтсья, як “республіка в школі імені достоєвського” (як сказав один з героїв про достоєвського: “це такий письменник, він уже помер”), “шкід’ою” школу назвав один з персонажів книги, бо аббревіатура з назви школи гарно співзвучна була вуличному сленгу — “шкєт”, “шкода”…
кілька розділів книги присвячено і неприємним подіям: крадіжкам, обману, підступу, але це тільки надає шарму книзі — як підлітки та їх вихователі збороли це…
війни між самими підлітками та між підлітками та вихователями (історія про “кособузецького”), журнал школи, яскраві педагоги, та надзвичайно яскраві колишні хулігани та розбишаки, описано життя яких в самій школі та перед тим, як вони туди потрапили, плюс чудовий гумор — це складові неймовірної книги!
за п’ятибальною системою: п’ять!

на завершення

у середині 20-го сторіччя зробили фільм по цій книзі, в ролі суворого директора школи “ВікНікСора” — юрський…
але фільм був навіть не посередній, я вважаю його катастрофою, до порівняння з самою книгою…

у першому сезоні “загублених” йшла мова про те, як люди з літака “ошеанік 815” потрапили на таємничий острів…
коротко розповіли про їхню долю, про те, що саме змусило головних героїв сісти у цей літак…
усе-на-світі-розуміючий-джон-лок знайшов у нетрях в землі люк, головним лейтмотивом останніх серій сезону — було бажання пана відкрити цей люк…
інший персонаж — чорношкірий нервовий майкл вирішив покинути острів, збудував плота, та разом з соєром (“я сам по собі, пішли всі в дупу”), корейцем джином та малим сином — волтом, відпливли з острова в останній серії…
в морі їх перехопили якісь люди, підірвали плота, а волта забрали…

джон лок і джек шепард заглядають до люка

[читати усе! ...]

замість передмови…

свого роду продовження теми про інтернет, частково теми про нову операційну систему…
оскільки технологія не стоїть на місці, я би навіть сказав, що високі технології переживають бум (так, саме зараз, а не в семидесятих, як вважали раніше), то не за горами час, коли абсолютно все буде поєднане між собою за допомогою інтернету…
назову так — інтернету, хоча думаю, що це буде щось трохи інше, аніж просто кілька стандартних протоколів типу http https ftp smtp тощо…

ситуація, яка є на даний час…

більшість моїх знайомих та товаришів дивляться фільми, серіали та новини за допомогою комп’ютера та інтернету…
така певна специфіка…
хтось скаже, що коло товаришів таке…
так, цей хтось матиме рацію, але окрім інтернет-залежнихтоваришів є і реальні…
і багато хто з них також надає перевагу перегляданню інтернеттелепередач саме за допомогою комп’ютера та інтернету…
вже зара телемагнати та телешляхта ( ) має думати, як сумістити свої великі маєтки імперії з інтернетом, в іншому випадку той, хто першим це зробе — той і буде переможцем…
зробити своє власне онлайн-радіо зараз може будь-хто!..
для цього достатньо кількох речей: мозок — 1 штука; рівні руки — 2 штуки; комп’ютер з доступом до інтернету — 1 штука…

що ж буде далі з телебаченням?..

якщо з’явиться опенсурсний сервіс типу шуткаст (онлайн-радіо), то телемагнати та телешляхтичі мають одразу почати нервувати…
пс. блін, а може вже є такі сервіси, а я просто ще про них не знаю?… о_О
йду шукати, може стану новим тедом тернером, або хоч роднянським… гггг…

ламер, адмін, андроїд, артісте, архіваріус, ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ, великий кіт, великий пес і я-теж, кривляка, грамотій, дипломат, дуелянти, забіяка, злий клоун, іноземець, мовчун, ідеолог, спостерігач, некромант, новачок, нянька (модер), чавунна макітра, чіпляка, зразковий піонер, пікадор, майстер викручування, майстер кунг фу

[читати усе! ...]