Вчора встановив на основний компуктер Манджаро. З осені користувався МХ-лінуксом з графічним середовищем XFCE. Прекрасний дистрибутив, але зі своїми експериментами доволі сильно засмітив систему. Тому вирішив зробити рішучий крок та кардинально змінити систему на FreeBSD Manjaro KDE.
Manjaro базується на популярному дистрибутиві Arch, який потрібно налаштовувати ручками і через це вважається системою не для новачків + системою для тих, хто любе гострі відчуття. Manjaro i Arch є роллінг-релізами, себто такими, які оновлюються постійно, а не як більшість відомих, коли раз на кілька років з'являється черговий реліз з новим номером, іменем і глобальними оновленнями.
Пакетний менеджер pacman, склад барахла, в якому потрібно длубатися -- AUR (достатньо увімкнути в налаштуваннях), є ще і підтримка snap-пакетів (теж достатньо увімкнути в налаштуваннях пакетного менеджера). Або ж можна встановлювати через темпінал =)
Скайп встановив з аура, вайбер зі снепа. Для різноманітності =)
Перехід (і перенесення даних) відбувся дуже легко. Оскільки у мене 2 ssd, 100+ гіг та 200+ гіг, то МХ встановив на менший, а директорію /home встановив на більший, тому цього разу достатньо було встановити Manjaro на менший диск і все одразу запрацювало, навіть налаштування не потрібно було змінювати. Тиждень тому встановив графічне середовище KDE Plasma і після встановлення всі налаштування лишилися!
