Насправді ми не шукаємо дружину, яка схожа на нашу матір і не шукаємо чоловіка, який схожий на нашого батька. У процесі зростання ми зустрічаємо безліч різних людей, дехто стає нашим другом, дехто ворогом, з роками ми будемо керуватися цими симпатіями/антипатіями.
Маю 2 гіпотези, які не сильно суперечать одна одній, хоча на перший погляд може здатися навпаки.
Згідно з однією -- ми шукаємо і симпатизуємо в подальшому тим людям, які нагадують наших старих (ранніх) друзів, а потенційних ворогів оминаємо.
А згідно з другою гіпотезою -- ми шукаємо нових друзів серед тих людей, які схожі на минулих і друзів, і ворогів. Це не суперечність, просто і друзі і вороги лишають в душі яскравий слід і це впливає на наш вибір.