Цитую сам себе:
- мова -- не має значення, може бути українська, російська, польська
- щирість -- на відміну від рогулів, справжній львів’янин щирий
- виховання -- справжній львів’янин вихований, не буде пискувати до жінок, поступається місцем у транспорті
- іронічний -- у ставленні до росії та російського, має краплю “спортивної злості” до “ісконна рускіх”, але не до росіян
- антикомуніст (думаю: і пояснювати не тре)
- самокритичність -- вголос справжній львів’янин ніколи не скаже про всі перечислені риси, навпаки: буде заперечувати
- за аналогією з англійцем, який себе ніколи не назве джентльменом -- виховання не дозволить